У нас батько інвалід війни 3-ї групи по слуху. На роботу брати не хочуть, тому що нічого не чує. Навіть охоронцем кажуть, що нема сенсу брати, тому що нічого не почуєш. Зараз живе на пенсію ветерана. 

Дуже смішно, коли спочатку ти потрібен державі, а потім про тебе забувають. 

Просто в нас чиновників дещо забулися, що таке війна та люди з інвалідністю. Війна для них далеко.