**У «Лабораторії» продажі аудіокнижок зросли на 50% за рік, у Vivat — на 40%.** Принесла ще цифр і цікавого про те, як розвивається українське аудіо  [#книжковийринок](?q=%23%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA)

[Суспільне поговорило з видавцями та аудіосервісами](https://suspilne.media/amp/culture/1406894-rinok-audioknizok-v-ukraini-ci-moze-stati-alternativou-paperovim-knizkam-pid-cas-vijni-popri-si-ta-piratstvo/?utm_source=chatgpt.com), я вибрала основне: 

**Продажі ростуть**.

• «Лабораторія» — +50% порівняно з минулим роком.
• Vivat — +40% до минулого року та +18% з липня.
• «Наш Формат» — кількість проданих аудіокнижок зросла на 40% від початку 2026-го.
• У «Видавництві Старого Лева» зростання поки не спостерігають.

 На «Абук» та MEGOGO Audio — приблизно **по 1000 аудіокнижок**, хоча два роки тому в «Абук» було лише 230 тайтлів&#33; «Наш Формат» випускає 2–3 нові записи щомісяця. 

**Труднощі**.

• ШІ здешевлює та пришвидшує піратські озвучення. Легальні виробники водночас залежать від умов правовласників.
• Аудіоправа мають обмеження: наприклад, лише один голос, заборона розповсюдження через передплату, і/або обмеження використання ШІ інстурментів. 
• Озвучення може тривати місяцями. 

_«І що сильніше розвинені всі три формати, то менш вразливою стає українська книжкова культура до будь-яких зовнішніх викликів», — Співзасновник «Абуку» Данило Триндюк._

І мені дуже відгукується ця думка. А ще хочеться, щоб книжку можна було обрати під свої обставини. Окрім цього, саме аудіо часто обирають українці закордоном, в Абук таких 25–30% від усіх користувачів.

**Ви за останній рік стали більше слухати?**