**У нас з’явилося нове українське видавництво **[«Літературна Брама»](https://litbrama.com/)** У такі часи запускати нові проєкти — це подвиг! Перші їхні книжки різні за сюжетами й формою, але всі вони говорять про те, що ми проживаємо зараз: втрату дому, вимушений переїзд, еміграцію, війну, провину вцілілого та спроби зібрати себе після пережитого. [➡️ «Блукачі. Я з Прип’яті» Марини Бакун](https://secure.wayforpay.com/payment/blukachi) Марина народилася у Прип’яті й була евакуйована у чотири з половиною роки. У дев’яти пов’язаних автофікційних новелах історія Чорнобиля продовжується аж до 2022 року, коли авторка знову змушена залишати дім — цього разу через російське вторгнення. Це книжка про генераційну травму, пам’ять, стигму «чорнобильців» і повторення досвіду, який, здавалося, вже залишився в минулому. А ще про право на власний біль і пошук дому, якого більше не існує. [➡️ «Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції» Ганни Крицької](https://secure.wayforpay.com/payment/puls) Збірка новел про українців, які опинилися між «тут» і «там». Про тугу за домом, страх, сором, провину за власну безпеку, самотність і стосунки, які змінюються через відстань. Це спроба показати, що відбувається з людиною, коли вона фізично перебуває в іншій країні, але частина її досі живе вдома — серед своїх людей, новин і війни. [➡️ «Якось під Житомиром» Юрія Станішевського](https://secure.wayforpay.com/payment/yakos-zhytomyr) 72 короткі історії про буденне життя під час великої війни. Герої їздять маршрутками, стоять на зупинках, святкують дні народження, піклуються про тварин, чекають повідомлень від близьких і прокидаються після ночей із шахедами. Війна присутня в кожній звичайній справі. Це книжка про людей, які продовжують жити, любити, жартувати й підтримувати одне одного в час, коли саме життя вже стало формою спротиву. Дуже раджу звернути увагу на кожну, і підтримати лайком, покупкою і поширенням. [Такі книги нам потрібні.](https://litbrama.com/) [#інтеграція](?q=%23%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)