[Чапля осінь жде завзято - Василь Добрянський](https://ridna-mova.com/chaplja-osin-zhde-zavzjato.html)

**Моя оцінка: **★★★★☆

Початок і середина книжки мені прям **дуже сподобались**_ (я готувалась ставити якщо не 5 зірочок, то 4 — точно). _

 **Сюжет динамічний** — постійно з’являються _нові зачіпки,_ одна людина виводить слідчих на іншу, версії змінюють одна одну, а сама ідея з _кольоровими повідомленнями _змушує перегортати сторінку за сторінкою.

 І мені дуже сподобався формат** поліцейського детективу **— в цій історії _немає того самого геніального слідчого,_ який за крихітною плямою на черевиках і ледь помітною ниточкою на піджаку розуміє, хто вбивця. Тут _розслідування веде команда_ — декілька людей проводять опитування, сваряться, збирають докази, страхують одне одного, знову сваряться, роблять помилки і проводять наради, щоб почути різні погляди на одну й ту саму інформацію, а потім_ все одно роблять по-своєму._

 Плюс мені дуже зайшло **маленьке містечко як місце дії **— всі всіх знають, всі щось про когось чули, хтось когось пам’ятає ще з минулого, старі конфлікти нікуди не зникають. Як людина з маленького містечка:_ схвалюю. _

 І сама **справа досить закручена.** На початку мало що зрозуміло. Чи справді всі смерті пов’язані? А може, хтось лише змушує поліцію так думати? Чи має до цього стосунок справа, заради якої приїхав Білевич? Хотілось якнайшвидше дізнатися відповіді, _нудно мені не було. _

**Мінуси**

 **Надто велика кількість персонажів, причетних до розслідування**.
Почнемо з того, що кольорів веселки — _сім._ На перших сторінках _жертв вже троє,_ а далі їх ставатиме більше_ (або ні). _І навіть просто щоб пройтись по жертвах, їхніх сімʼях, друзях і знайомих, _треба тримати в памʼяті з десяток імен_, а під час розслідування постійно з’являються нові люди, яких опитують, нові свідки, родичі, колеги й так далі.
Більшість із цих персонажів —_ чоловіки, _і ближче до середини книжки _вони починають трохи зливатися,_ їх важко розрізняти. 
Плюс _у поліційному відділку працює багато людей,_ і значна частина з них має значення для сюжету. Одну й ту саму людину у різних сценах автор міг називати за прізвищем, званням, ім’ям та по батькові, і я регулярно мусила зупинятися й напружувати останні дві робочі звивини, щоб пригадати, хто це, чи чула я про нього раніше, і якщо так, то який там асоціативний ряд має підтягнутись. І _це помітно гальмувало читання._

 Але_ головний мінус для мене _— **фінал**, який трохи зіпсував загальне враження.
Більшу частину книжки все йшло досить рівно й логічно, а ближче до розв’язки_ історія раптом стала сумбурнішою _— подій більше, пояснення сипляться швидше, ніж встигаєш їх зрозуміти, а відповідь на головну загадку мене розчарувала. 
Тут йдеться навіть не про те, вгадала я вбивцю чи не вгадала. А про те, що я люблю, коли автор в детективі доводить мене до фіналу, показує відповідь, і я думаю:** **_БЛЯХА. ТО ОСЬ ВОНО ЩО_, а потім починаю згадувати попередні сцени й розумію, що _підказки були,_ я їх бачила, просто неправильно витлумачила або не звернула достатньо уваги. 
А тут я не відчула, що всі ниточки нарешті зійшлися в одному місці, а хаотичні на перший погляд деталі раптом утворили красиву картину.
Навпаки, мені здалося, що фінальна відповідь просто **виникла**, тому що книжці вже треба було закінчуватися. Нас майже нічого туди не вело, але ми якимось чином там опинились. Більше випадково, ніж навмисно. 

Втім, загалом мені _книжка зайшла._ Я б поставила їй десь 7/10. І якщо продовження про цих героїв буде, то читатиму  

Видавництво:  [РМ](https://t.me/rm_publisher)

[#чапля_осінь_жде_завзято_василь_добрянський](?q=%23%D1%87%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%B6%D0%B4%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)
[#відгуки_chornobrova_karooka](?q=%23%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA%D0%B8_chornobrova_karooka)