**Коротко про сюжет:**


> ✨ Лише за один вечір життя Міри перетворюється на катастрофу. Все починається з того, що вона приходить у бар із подругою, а та розповідає їй теорію про перший млинець. 
> Мовляв, після невдалих стосунків перший чоловік майже ніколи не стає тим самим великим коханням. Він потрібен радше для того, щоб нарешті відпустити минуле, трохи розважитися й згадати, що життя триває.
> 
> ✨ Міра вирішує: «ай, до біса все, отой привабливий блондин, який дивиться на мене голодними очима, мені підійде».
> Вони проводять разом ніч, а вранці розходяться без великих обіцянок і планів на спільне майбутнє. Принаймні Міра впевнена, що історія на цьому закінчилася. А потім вона приходить на роботу...
> 
> 💫 Загалом фотографії, на яких вона танцює в клубі, п’є шоти й цілується з якимось красунчиком, не мали б бути проблемою, але: 
> а) Міра — вихователька у дитячому садочку, і фото з клубу якимось чином псують репутацію закладу, в якому вона працює;
> б) ситуація стає ще гіршою, коли до адміністрації садочка приходить повідомлення, у якому йдеться про те, що Міра зустрічалася з батьком одного зі своїх вихованців. Одруженим батьком.
> 
> ✨ І цього виявляється достатньо. Міру звільняють. А коли вона повертається додому, телефонує власниця орендованої квартири — її синові терміново потрібне житло, тож дівчині дають тиждень, щоб з’їхати. А потім виявляється, що навіть цього тижня в неї, по суті, немає. Тож за дуже короткий час Міра примудряється залишитися без роботи та без житла.
> 
> ✨ Єдиний варіант, який у неї є, — будинок, який залишив їй батько, з яким Міра не спілкувалася відтоді, як батьки розлучилися. Жити там вона не хоче, але вибору особливо немає. Тож Міра їде за місто — до старого будинку і яблуневого саду, які тепер юридично належать їй. 
> 
> ✨ Але все виявляється не так просто. 
> По-перше, яблуневий сад її батька — це не просто кілька дерев біля будинку. Останні роки він разом із молодим сусідом перетворював його на повноцінну справу: тут вирощували й продавали яблука, влаштовували фотосесії та приймали гостей. 
> А по-друге… сусід виявляється тим самим випадковим чоловіком на одну ніч.
> 
> ✨ Для Міри сад — небажаний спадок від батька, з яким пов’язано надто багато старих образ. Для Макса — місце, у яке він роками вкладав сили й яке створював разом із людиною, що фактично стала для нього наставником. І тепер саме Міра може вирішити, що буде далі зі справою його життя.
> 
> Як домовлятися із людиною, яку ти ще донедавна навіть не сподівався побачити вдруге? 
> І що буде складніше: розібратися з яблуневим садом, зі стосунками з батьком, якого вже немає, — чи з чоловіком, який мав стати просто приємним відволіканням?


**Чи було б вам цікаво прочитати таку історію?**
 так
 можливо
 ні
 я вже

[#перший_млинець_віоліна_ситнік](?q=%23%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BA)