[Наперстянка - Адалін Ґрейс](https://vivat.com.ua/product/naperstianka/)

**Моя оцінка: **★★★★☆

Для мене вся книжка майже ідеально ділиться на три частини _(приблизно по 150 сторінок),_ які можна коротко охарактеризувати так:
1. _«Боже, чому ця книжка не закінчується? Мені не подобається тут майже все»
2. «Ну нормально, читати можна»
3. «Ого, класно, дайте наступну частину»_.

 **Початок знову був недостатньо цікавим і захопливим,** щоб мені одразу захотілося жадібно поглинати сторінку за сторінкою. І це попри те, що це друга частина серії і _нам не потрібно було занурюватись в історію з нуля_ — були сюжетні лінії, які тягнулись з попередньої книжки, не треба було розбиратися в особливостях світоустрою, знайомитися з персонажами і так далі. Але все одно _першу третину книжки я читала три дні._

 **Найбільше мені не вистачало детективної складової**, за яку я так полюбила «Беладону». У другій частині її стало значно менше_ (зна-а-а-чно)._ Натомість _більше уваги приділяється світському життю: _балам, чаюванням, різноманітним заходам, пліткам і нескінченним розпитуванням людей. І хоч це так чи інакше пов’язано з розслідуванням, здебільшого_ мене це просто втомлювало._

 З** любовною лінією **взагалі вийшла дуже дивна ситуація. З одного боку, тут її ніби _більше _— розповідається і про героїв, і про їхні взаємодії, і про той трикутник Шредінгера_ (який наче й трикутник, а наче й не зовсім). _Але при цьому хімії та моментів, коли я прям насолоджувалася розвитком цих стосунків, було досить _мало. _Тобто кількісно кохання-зітхання ніби стало більше, але пищати і дригати ногами від цього не хотілось.

 Зате **остання третина книжки мені дуже сподобалася.** Ці 150 сторінок зайшли як у суху землю — _я прочитала їх за один раз. _

 Хоча **основна розв’язка, пов’язана з Життям і Долею**, була очевидною_ (принаймні десь на половині книжки я вже була щиро переконаною, що все в підсумку складеться саме так),_ **детективна лінія з убивцею мене здивувала**.

 Та і **«навколоромантична ситуація» **ближче до фіналу нарешті-нарешті-нарешті змусила мене щось відчувати — це було гарно та емоційно, а ще навіть був_ момент, коли я майже зронила сльозу. _І хоч я вже приблизно здогадувалася, до чого все йде, я щиро переживала за персонажів — на емоційних гойдалках мене все ж трошки прокатали.

 А ще… **герої мені загалом дуже сподобалися**. 
До **Долі,** звичайно, є питання. Багато питань. _Дуже багато питань. _Але коли я зрозуміла, що для мене він — реінкарнація Джекса із серії «Одного разу розбите серце», то частина питань відпала, бо… _Ну що з нього взяти? _
А всі інші персонажі дуже класні. Я б навіть сказала _«слейні». _Особливо жіночки. Особливо в кінці 

І після фіналу другої частини я щиро переконана в тому, що **третя частина може виявитися найкращою в серії**. 
_*заскріню це собі, а потім, якщо «Гліцинія» мені не сподобається, буду тикати себе носом в написане*_

**Моя оцінка **— 7/10 _(в клубі ще не всі дочитали, але поки що середня оцінка — 7,8)._

Видавництво:  [Vivat](https://t.me/vivat_publishing)

[#наперстянка_адалін_ґрейс](?q=%23%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD_%D2%91%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81)
[#відгуки_chornobrova_karooka](?q=%23%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA%D0%B8_chornobrova_karooka)