[Перший млинець - Віоліна Ситнік](https://vydavnytstvotak.com/product/pershyi-mlynets/)

**Моя оцінка: **★★★★☆

 Дуже_ тепла, добра і затишна книжка, _яка пахне яблуками, прохолодними ранками та першими осінніми днями в селі. Після неї просто хочеться кутатись у плед і сидіти з чашкою травʼяного чаю на кріслі-гойдалці під будинком, спостерігаючи, як сідає сонце.

 І вона _комфортна абсолютно у всьому: _хоч частина тропів тут узагалі не з моїх улюблених_ (я не фанатка інтрижок на одну ніч та кохання з першого погляду),_ мене в любовній лінії абсолютно нічого не відштовхувало _(прошу занести це в протокол — таке буває рідко). _

 Так, тут є **непорозуміння**, і так, _можливо, героям треба було поговорити раніше._ Але знаєте що? Тут також є:
**** жінка,** яка втратила майже все і тепер крок за кроком _розбирається з тим, що робити зі своїм життям далі; _
 дуже милий, адекватний **чоловік**, який _закохується першим і сильніше;_
 і** нормальна комунікація словами через рот**. По суті, між героями могла виникнути драма на пів книжки _(і я б навіть зрозуміла, чому все відбувається саме так)_, але, на щастя, нічого такого тут немає: коли між ними виникає проблема, вони не мовчать сто сторінок, не вигадують собі трагедію з двох речень і не тікають одне від одного під сумну музику, щоб плакати, страждати і ненавидіти увесь світ. Макс і Міра поводяться настільки адекватно, що я навіть не хотіла нікого з них стукнути _(та я сама в шоці)._

Ще пару слів про героїв. 

 **Міра **мені сподобалась. Вона приїжджає в село не в пошуках всієї цієї заміської романтики. І ні, вона не каже собі _«ой, як чудово, зараз знайду себе серед цих прекрасних яблунь»._ Вона переїздить у будинок, який належав чоловікові,_ з яким вона не хотіла б мати нічого спільного_. І робить вона це лише тому, що в неї просто не залишилось жодного іншого варіанту. 
І поступово, крок за кроком,_ Міра збирає себе заново _— шукає _заняття_, яке любила б, створює _стосунки,_ в яких не задовольнялась би крихтами, облаштовує _дім,_ який поступово перестає бути тимчасовим варіантом, і стає частиною _спільноти, _яка спочатку вперто не збиралась її приймати.
Мені дуже сподобалась саме лінія зі спадком: _те, що дісталося тобі від людини, яка завдала болю, не обов’язково назавжди має означати лише біль._** **Міра взяла цей будинок, сад і історію, повʼязану з ними, та перетворила все це на острівець любові й точку, з якої починається нове життя. 

 **Макс** — взагалі булочка. Я не скажу, що він прям ідеальний, але він добрий, турботливий, розумний, працьовитий, поважає особисті кордони, розуміє концепцію згоди, смачно готує і не втікає зі стосунків після першої сварки — навпаки: говорить про почуття, вирішує проблеми, робить дуже милі речі і залишається поруч. Протягом усієї книжки так і хотілося казати_: «Хто цей хороший хлопчик?» ____ _

Для мене книжка на тверду четвірку. Пʼять не поставила лише тому, що: 
 в кінці мені не дуже сподобалась** сцена зізнання** _(вибачте, я люблю, щоб без сторонніх осіб);_
 мені трохи не вистачило глибини в **лінії Міри та її батька**. Вона важлива для всієї історії: для її ставлення до спадку, будинку, саду й самої себе. І мені хотілось трошки більше дізнатись саме про це. 

Загалом книжка прекрасна. Я вже одну подругу на читання підбила, всіх інших чекає така ж доля 

Видавництво:  [ТАК](https://t.me/vydavnytstvotak)

[#перший_млинець_віоліна_ситнік](?q=%23%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BA)
[#відгуки_chornobrova_karooka](?q=%23%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA%D0%B8_chornobrova_karooka)