[Пляжна пастка - Елі Брейді](https://knigolove.ua/book/the-beach-trap)

**Моя оцінка: **★★★☆☆

Мої стосунки з цією книжкою були схожі на американські гірки. Спочатку подобалось, потім я кидала її _(рази три, якщо не більше), _а під кінець знов було добре. 

 Насправді **ідея тут дуже цікава.** 
Дві дівчинки, які подружились в таборі, несподівано виявили, що вони єдинокровні сестри, але між ними було стільки таємниць, непорозумінь і ревнощів, що вони перестали спілкуватися. А потім оп — і вони, вже дорослі, змушені провести літо разом, розбираючись зі спільним будиночком на пляжі, що їм його залишив батько, який підвів кожну з них по-своєму. 
Тут є і _літня атмосфера_, і _складна сімейна динаміка_, і _другий шанс_. Мені сюжет прям сподобався — я планувала поставити 4 зірочки, якщо не 5. 

 Але є одне «але» — добру половину книжки **розділи з pov однієї з героїнь дратували** мене настільки, що мені взагалі не хотілось продовжувати читати.

 Я розумію, що, можливо, саме так і було задумано: **Кет мала починати дуже інфантильною й егоцентричною, **щоб ми могли поспостерігати за її зростанням як персонажки. І _вона справді виросла _— поступово почала помічати потреби інших людей, дивитися на ситуацію ширше й нарешті _(НАРЕШТІ!)_ виходити за межі власних образ.
Але точка, з якої вона стартувала, для мене була настільки бісячою, що _читати було складно._
**Кет постійно приписувала Блейк наміри, яких у тієї не було: **переконувала себе, що сестра їй заздрить, хоче щось у неї відібрати, зруйнувати її життя чи навмисно зробити боляче. Вона усіляко_ (думками і діями) _намагалась її применшити і принизити. І раз у раз _вигадувала якусь окрему, наддраматичну версію подій у власній голові _— і реагувала вже не на реальну Блейк, а на те, що сама собі надумала.
А ще мене страшенно **бісила її нездатність нормально говорити про свої потреби. **
**Вона така: **_Написати повідомлення і запитати прямо? Ні. В мене є краща ідея. _
**Її ідея:**

> ...вона підписана на мене, тож я можу викласти допис про те, як важливо мені бути на свято саме тут, вона побачить його, почуватиметься винною і дозволить залишитися.

**І я така: **_жінко, тобі не дванадцять років. Відкрий рот і скажи словами_ 
Таких моментів було забагато, тому навіть попри помітне зростання Кет ближче до фіналу я не встигла перестати на неї злитися. 
І це дуже сумно, бо сама історія, динаміка між сестрами й розвиток Блейк мені дуже подобалися.

 А ще тут є **дві прикольні любовні лінії_ _**_(за одну з яких я насправді переживала)._ І я дуже рада, що чоловіки тут не прийшли «вилікувати» проблеми героїнь — і Блейк, і Кет довелось самостійно розбиратися з батьком, сестрою, самооцінкою та власними моделями поведінки. 

 Окремо скажу про те, що мені сподобалось, як **авторки розкрили тему стосунків з батьком і втрати. **
Батько Кет і Блейк явно не був найкращим татом. Після його смерті обидві його доньки залишились з любовʼю, образою, злістю, провиною, невисловленими запитаннями й важким усвідомленням, що відповіді на деякі з них уже ніколи ніхто не зможе дати. Можна сумувати за людиною й одночасно сердитися на неї. Можна любити батька й визнавати, що він завдав великого болю власним дітям. Можна навіть відчувати полегшення — і це теж не робить тебе поганою людиною. 
Мабуть, саме це в книжці мені сподобалось найбільше. 

Загалом історія дуже непогана, але, як виявилось, інфантильні, егоцентричні героїні можуть трохи зіпсувати враження 

Видавництво:  [Книголав](https://t.me/knygolove)

[#пляжна_пастка_елі_брейді](?q=%23%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%B6%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D1%96)
[#відгуки_chornobrova_karooka](?q=%23%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA%D0%B8_chornobrova_karooka)