**10 років е-декларуванню: як Україна пройшла шлях від паперових декларацій до цифрового контролю за статками посадовців**

1 вересня 2026 [виповнилося](https://nazk.gov.ua/uk/10-rokiv-elektronnogo-deklaruvannya-yak-tsyfrova-systema-zminyla-finansovyy-kontrol-v-ukraini/) **10 років від повноцінного запуску Єдиного державного реєстру декларацій**.

До 2016 українські посадовці подавали декларації на папері, а доступ громадськості до них був обмеженим. Е-декларування змінило систему принципово: дані про доходи, майно, фінансові зобов’язання та інші активи посадовців зібрали в єдиному електронному реєстрі, відкритому для суспільства.

 **Навіщо це потрібно?**
Головні завдання системи — виявляти ознаки незаконного збагачення, контролювати конфлікти інтересів і давати суспільству можливість стежити за зміною майнового стану посадовців.

За десять років система пережила кілька серйозних криз.
 **Перший запуск був надзвичайно складним.**
У 2016 році НАЗК ще не мало власної ІТ-інфраструктури, а Реєстр працював на орендованому обладнанні. Першу спробу запуску 15 серпня довелося зупинити через відсутність необхідного атестата захисту. Повноцінно система запрацювала лише **1 вересня 2016 року**.

 Сьогодні щороку декларації подають близько **800 тисяч осіб**. Опрацювати такий масив вручну неможливо, тому систему поступово автоматизували.

У 2018 році запрацював логічний та арифметичний контроль, який автоматично порівнює дані декларацій із державними реєстрами та формує рейтинг ризику. 
Найризиковіші декларації першими потрапляють на перевірку.

 **Не менш серйозними були політичні та конституційні кризи.**
У 2019 Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення — усі відповідні кримінальні провадження довелося закрити. Того ж року Верховна Рада повернула цю відповідальність новим законом.

У жовтні 2020 Конституційний Суд завдав системі ще одного удару: заблоковав низку механізмів фінансового контролю, повні перевірки декларацій та відповідальність за недостовірне декларування. Публічний доступ до Реєстру також довелося закрити.
Уже за кілька днів його відновили, а до кінця року парламент повернув НАЗК необхідні повноваження і кримінальну відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях.

 **Нове випробування принесла повномасштабна війна.**
24 лютого 2022 публічний доступ до Реєстру закрили з міркувань безпеки, обов’язкове декларування призупинили, як і повні перевірки.
У 2023 систему відновили. Наслідком стало безпрецедентне навантаження: посадовці мали подати декларації одразу за кілька років, і до Реєстру майже одночасно надійшло близько **1,9 млн декларацій**.

 Сьогодні система значно автоматизованіша.
Декларанти можуть отримувати відомості про своє майно безпосередньо з державних реєстрів через функцію **«Дані для декларації»**, а інформацію щодо членів сім’ї — через «Дію». Частина декларації вже може заповнюватися автоматично.
При цьому автоматизація не замінює перевірок: остаточні висновки про недостовірні відомості, необґрунтовані активи чи можливе незаконне збагачення ухвалюють фахівці НАЗК.

 **За 10 років е-декларування перетворилося з технічно проблемного реєстру на один із центральних інструментів антикорупційної системи України.** Це поступове закріплення принципу, що статки людей, які розпоряджаються владою та бюджетними ресурсами, мають бути прозорими для суспільства.

У нас є відео, де докладніше розповідаємо про це [👨‍💻Як цифровізація ламає корупцію](https://youtu.be/dNrevkaBa-w)

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)