Нафтова угода Трампа розлютила і владу, і опозицію Венесуели - [Bloomberg](https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-29/trump-s-oil-deal-riles-both-sides-of-venezuelan-political-divide?srnd=homepage-europe)
 
Адміністрація президента США Дональда Трампа домовилася з тимчасовою президенткою Венесуели Дельсі Родрігес про доступ американських компаній до значної частини нафтових ресурсів країни. Йдеться про родовища із запасами близько 65 млрд барелів нафти.

І ця угода несподівано об’єднала у критиці її противників із двох протилежних таборів.

 Опозиція звинувачує Родрігес у тому, що вона фактично віддає США контроль над венесуельською нафтою. При цьому переговори відбувалися без участі опозиції, зокрема найвідомішої опозиційної лідерки Марії Коріни Мачадо.

Опозиціонери також сумніваються, що угоди, підписані Родрігес, матимуть юридичну силу після можливої політичної трансформації країни.

 Прихильники чавізму — руху, заснованого Уго Чавесом, — обурені з іншої причини. Для них контроль держави над нафтою та опір американському впливу є одними з ключових принципів політичної спадщини Чавеса.

Колишній лівий депутат Вільян Родрігес заявив, що угода «віддає батьківщину» та суперечить тому, за що свого часу виступав Чавес.

 Що отримує Венесуела?
Дельсі Родрігес захищає домовленість, заявляючи, що вона принесе країні інвестиції, робочі місця та економічне зростання. За її словами, Венесуела отримуватиме близько $19 прибутку з кожного видобутого бареля.

Водночас економісти ставлять під сумнів озвучені владою цифри. Зокрема, $209 млрд податкових надходжень від проєктів, про які заявила Родрігес, у перерахунку на 65 млрд барелів становлять лише близько $3,20 на барель за весь період реалізації проєктів.

 Є й політичний аспект.
Аналітики припускають, що угода може зміцнити позиції Родрігес. Якщо американські компанії вкладуть у Венесуелу мільярди доларів, Вашингтон може отримати власний економічний інтерес у збереженні стабільності нинішньої влади.

Тобто США можуть поступово перейти від формули «демократичний перехід зі стабільністю» до іншої: «стабільність із можливістю подальшого переходу».

Для Родрігес це потенційно вигідно: чим більше американських грошей буде пов’язано з венесуельською нафтовою галуззю, тим складніше Вашингтону буде вимагати негайних політичних змін.

Але водночас вона ризикує втратити підтримку власного політичного табору, який десятиліттями будував свою ідеологію на національному контролі над нафтою та протистоянні впливу США.

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)