**Оборона з далекою досяжністю: НАТО готує відповідь на напад РФ ударами вглиб її території**

Війни в Україні та на Близькому Сході змушують НАТО переглядати підходи до оборони. Військові планувальники виходять із того, що зупинити російське вторгнення лише на кордоні недостатньо: потрібно позбавити противника можливості продовжувати наступ.
У червні Альянс уперше провів симпозіум із питань далекобійних ударів. Зустріч під керівництвом верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича включала обговорення та військову гру.

Гринкевич описує послідовність дій так: спершу зупинити першу хвилю нападу, потім зірвати наступні. Якщо агресія триватиме — бити по системі, яка забезпечує війну: військових базах, складах, командних об’єктах і виробничих потужностях у російському тилу. Застосування ядерної зброї ця стратегія не передбачає.
Як пише [The Wall Street Journal](https://www.wsj.com/world/europe/natos-new-defense-plan-would-mean-strikes-deep-inside-russia-cd703f14), ключовим інструментом мають стати високоточні далекобійні ракети й безпілотники — як дорогі технологічні системи, так і дешевші засоби ураження.

США модернізують свій ракетний арсенал і розробляють нові системи. Європейські союзники намагаються надолужити відставання та збільшити невеликі запаси Storm Shadow, SCALP і Taurus. За підрахунками дослідника Фабіана Гоффманна, у Європі оголосили щонайменше 48 проєктів недорогих крилатих ракет за участю 20 виробників. Однак частина розробок не дійде до виробництва, а реалізація інших потребуватиме років.

Важливий орієнтир для НАТО — український досвід. Україна атакує віддалені військові й економічні об’єкти РФ, зокрема виробництва ракетного пального та акумуляторів для дронів, НПЗ і дата-центри. На тлі дефіциту західних ракет-перехоплювачів такі удари набувають більшого значення. Представниця України при НАТО Альона Гетьманчук порівнює ППО зі знеболювальним: воно полегшує симптоми, але необхідно впливати й на джерело загрози.

Водночас між військовими планами та політичною готовністю залишається розрив. Частина експертів сумнівається, чи погодяться європейські уряди на удари вглиб Росії у відповідь на її вторгнення.
Ще одна умова — достатні запаси озброєння. У тривалій війні постійно з’являються нові цілі, заводи можна розосередити, а мобільні пускові установки складно відстежувати. Тому переконливе стримування потребує не лише заяв про рішучість, а й реальної здатності завдати відповіді.

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)