** Податки підвищують, а план надходжень уже не виконується

**У серпні 2026 року податкові надходження до загального фонду державного бюджету становили 216,4 млрд грн. План недовиконано на 18,1 млрд грн.**

Найбільший провал припав на ПДВ — як із товарів українського виробництва, так і з імпорту, а також на акцизи та ПДФО. Внутрішній ПДВ просів, зокрема, через значні обсяги бюджетного відшкодування, а імпортний — через скорочення оподатковуваного імпорту порівняно з липнем.

 Слабшими від очікувань виявилися й надходження ПДФО. Це може свідчити про гіршу динаміку фонду оплати праці та зарплат. Натомість податок на прибуток дещо перевищив план — на тлі пожвавлення економічної активності у II кварталі та більших нарахувань банків.

 Окрема проблема — війна. Посилення російських ударів по підприємствах, енергетиці, портах і логістиці безпосередньо скорочує виробництво. Тривалі повітряні тривоги зменшують кількість відпрацьованих годин та продуктивність. У результаті звужується сама база, з якої держава може збирати податки.

Але ситуація ставить і ширше питання: скільки ще податкових підвищень здатна витримати економіка без втрати самих податкових надходжень?

За останні роки податкове навантаження вже суттєво зросло. Найпомітніший крок — підвищення з 1 грудня 2024 року **військового збору з доходів громадян із 1,5% до 5%**. Військовий збір також поширили на ФОП на спрощеній системі. Для небанківських фінансових установ ставка податку на прибуток із 2025 року зросла з **18% до 25%**, а для банків за результатами 2024 року встановлювали ставку **50%**.

Тут дедалі актуальнішою стає **крива Лаффера**. Її логіка проста: підвищення ставки податку збільшує надходження лише до певної межі. Після неї вищі ставки починають сильніше пригнічувати економічну активність, стимулювати перехід у тінь, скорочення споживання та інвестицій — і податкова база звужується швидше, ніж зростає ставка.

 Серпневе недовиконання саме по собі ще не доводить, що Україна вже пройшла вершину кривої Лаффера. Частина відхилення має очевидні інші причини — від відшкодування ПДВ до скорочення імпорту та російських атак. **Але після серії підвищень податків ризик того, що простір для подальшого механічного збільшення ставок наближається до межі, стає дедалі серйознішим.**

Тим більше що нові підвищення вже попереду.

 **З 1 січня 2027 року автоматично зростуть уже затверджені законом акцизи на пальне:** на бензин — з €300,8 до **€329,9 за 1000 л**, на дизель — з €253,8 до **€291,9**, на скраплений газ — зі €198 до **€223**. Це частина графіка поступового наближення українських ставок до європейських.

 Продовжиться й поступове підвищення тютюнових акцизів. Зокрема, ставка для сигарет має зрости у 2027 році з **€82 до €86 за 1000 штук**, а з 2028-го — до €90.

 Крім того, уряд заклав у проєкт бюджету-2027 ще низку **поки не ухвалених** податкових рішень. Найбільше з них — можливе підвищення стандартної ставки **ПДВ із 20% до 21%**, від якого очікують близько **58,7 млрд грн** додаткових надходжень.

Також розглядається додаткове, понад уже затверджений графік, збільшення акцизів на бензин, дизель і автогаз із розрахунком отримати ще **8,3 млрд грн**.

 У бюджетних розрахунках також фігурують **38,5 млрд грн** від застосування 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків та **11,8 млрд грн** від нового оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Скасування пільги на посилки до 150 євро тут має сенс і здоровий глузд (перестати субсидіювати китайський експорт, який у понад 11 разів вищий за екоспорт України до КНР).

Однак усі ці нововведення ще потребують окремих законодавчих рішень.

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)