**Що означає неповернення ПДВ експортерам?**
_Скорочена версія _[постів](https://t.me/oleg_nivievskyi)_ професора КШЕ Олега Нів'євського_:

Зараз знову активно обговорюють неповернення ПДВ експортерам, адже держава фактично призупинила відшкодування. Що це означає для виробників, бюджету та економіки?

**1. Неповернення ПДВ фактично працює як податок на експорт.**
Експорт в Україні оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, щоб товар не ніс український ПДВ за кордон, де при імпорті вже виникає місцеве оподаткування.

Розгляньмо спрощений приклад зі ставкою ПДВ 20%.

Фермер продає продукцію трейдеру за 120 грн: 100 грн — ціна без ПДВ, 20 грн — податок. Трейдер експортує товар за 150 грн. Якщо держава повертає йому 20 грн ПДВ, фактична закупівельна вартість становить 100 грн, а маржа — 50 грн.

Бюджет спочатку отримує 20 грн від виробника, а потім повертає їх експортеру. Чисте надходження ПДВ у цьому ланцюжку — нуль. Саме так і має працювати нульова ставка експорту.

Якщо ж 20 грн не відшкодовують, вони перетворюються на додаткову витрату трейдера, а його маржа падає з 50 до 30 грн.

Щоб зберегти попередню маржу, трейдер буде змушений знизити закупівельну ціну. Замість 120 грн він зможе заплатити фермеру лише 100 грн разом із ПДВ: приблизно 83,33 грн ціни плюс 16,67 грн ПДВ.

Тобто формально гроші не повертають експортеру, але значна частина економічного тягаря зрештою перекладається на **виробника через нижчу закупівельну ціну**.

Для аграріїв це особливо болісно зараз, коли експорт уже дорожчає через блокування морських портів і складнішу логістику. Бюджет отримає додаткові гроші, але фактично — за рахунок доходів виробників.

**2. Другий ризик — корупція.**
Якщо відшкодування ПДВ відбуватиметься вибірково, а рішення про те, кому платити, ухвалюватимуть вручну, виникає очевидний стимул платити за «вирішення питання».

Одні компанії чекатимуть місяцями або взагалі не отримають коштів, тоді як інші можуть отримувати відшкодування завдяки зв’язкам чи неформальним платежам.
Україна вже проходила через проблеми із заборгованістю та непрозорим відшкодуванням ПДВ у 2000-х і 2010-х роках. Повернення до такої системи створює великий корупційний ресурс.

**3. І нарешті — питання якості державних видатків.**
Необхідність фінансувати оборону не викликає сумнівів. Але саме тому ще важливіше запитати: наскільки ефективно держава витрачає вже зібрані гроші?

Перш ніж фактично вводити додатковий податок на виробників через неповернення ПДВ, варто перевірити результативність бюджетних програм.

Для кожної з них мають бути чіткі відповіді: яку проблему вона вирішує, скільки коштує, хто отримує гроші і який вимірюваний результат отримала держава.
Не повинно бути принципу «програму створили — отже, її треба фінансувати щороку». **Немає доказів ефективності — немає автоматичного права на продовження фінансування.**

У попередньому аналізі я знайшов програм більш ніж на **100 млрд грн**, до ефективності яких є серйозні питання. І це без детального перегляду всіх державних видатків.

У країні, яка воює, кожна бюджетна гривня буквально може мати ціну життя. Тому бюджетна дисципліна має починатися не з того, щоб забирати оборотні кошти у виробників та експортерів, а з **відповідальності за кожну гривню, яку вже витрачає держава**.

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)