 **Україна може перетворити зимову загрозу на важіль тиску на Росію — **[Foreign Affairs](https://www.foreignaffairs.com/ukraine/ukraine-can-turn-imminent-peril-its-advantage)

Україна входить у найнебезпечніший період від перших місяців війни. Від кінця липня Росія різко наростила далекобійні атаки, використовуючи більші запаси балістичних ракет і нові реактивні дрони. Основними цілями стають міста, логістика, транспорт, комерційна, енергетична та водна інфраструктура. За оцінкою автора _Foreign Affairs_ Еріка Чіарамелли, Москва робить ставку на те, щоб узимку вдарити не лише по енергетиці, а й по здатності української економіки та суспільства функціонувати.

На цьому тлі Дональд Трамп 9 жовтня оголосив про домовленість із Москвою щодо скасування санкцій на російське дизельне пальне й закликав Україну припинити удари по НПЗ. Але автор вважає, що це не обов’язково означає стратегічну поразку для Києва. Вашингтон дедалі більше відходить від ідеї всеосяжної мирної угоди й натомість просуває взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

**Енергетичне перемир’я може бути вигідним Україні, якщо воно буде справді взаємним і стане частиною ширшої системи тиску на Росію**.

Для цього США та Європа мають не просто вимагати від Києва не бити по російських НПЗ, а створити для Москви ризик втрати значно цінніших активів — мобільних ракетних пускових установок, військових об’єктів і підприємств, що виробляють балістичні ракети та реактивні дрони.

 Один із можливих важелів — доступ України до Starlink над частиною російської території біля кордону. Це дало б українським дроновим підрозділам змогу полювати на мобільні пускові установки. Інший — німецькі ракети Taurus, які дозволили б уражати стаціонарні військові об’єкти далеко в тилу РФ.

Автор пропонує використовувати ці можливості не лише як зброю, а і як **переговорний важіль**: Москва обмежує удари — Захід не розширює можливості України для глибших атак. Якщо ж Росія відмовляється, ці обмеження знімаються. 

Але дипломатія матиме сенс лише тоді, коли Україна зможе пройти зиму.
Найгостріша проблема — ракети PAC-3 для Patriot. Українські запаси суттєво скоротилися, а європейські партнери поки не змогли знайти **300 перехоплювачів**, які Київ просить для зимового сезону. Чіарамелла пропонує повторити практику адміністрації Байдена: багатосторонні обміни, закупівлі у третіх країн та компенсацію переданих запасів.

 Не менш критичні фінанси. ЄС міг би пришвидшити виплату частини траншів із кредиту на **€90 млрд**. Додатковим ресурсом можуть стати механізми, пов’язані із замороженими російськими активами: за оцінкою автора, близько **&#036;240 млрд** таких активів перебувають у ЄС.

Чіарамелла нагадує: Путін уже змінював тактику, коли ціна продовження попереднього курсу ставала надто високою — від відступу з-під Києва до відведення Чорноморського флоту та участі у зерновій угоді.

Завдання України та її партнерів — не переконати Кремль відмовитися від усіх цілей війни, а **зробити нинішню стратегію ударів по українських містах та економіці занадто дорогою**. Якщо Москва не погодиться на обмеження атак, ті самі інструменти мають допомогти Україні бити по пускових установках та оборонних підприємствах РФ і послаблювати здатність Росії продовжувати повітряну кампанію. 

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)