**Війна б’є по російському зерновому експорту

**Росія цього року розраховує зібрати до **137 млн тонн зерна**, з яких потенційно могла б експортувати близько **53 млн тонн**. Однак фактичні поставки за кордон будуть значно нижчими.

За [оцінкою «СовЕкону»](https://sovecon.ru/blog/sovecon/2026/09/30/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7-%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%BF%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8B-3/), Росія зможе вивезти лише близько **44,7 млн тонн зернових**, із них **36,7 млн тонн пшениці**. Це буде найнижчий показник від початку повномасштабної війни.

Головна проблема — логістика.

Із липня експорт через порти Азово-Чорноморського басейну фактично зупинився через українські удари. Значна частина терміналів при цьому фізично збереглася, тому, за [оцінками Reuters](https://www.reuters.com/world/russia-can-restart-80-black-sea-grain-export-terminals-if-attacks-stop-2026-09-25/), у разі припинення атак Росія могла б відновити до 80% відповідних потужностей.

Але швидкого перемир’я чи завершення війни наразі не видно.

Частину потоків Москва намагається перенаправити через Балтику. Обсяги там швидко зростають, однак цей маршрут має два суттєві мінуси: він **дорожчий**, а пропускна спроможність балтійських портів значно нижча, ніж у Чорному та Азовському морях.

За оцінкою Російського зернового союзу, альтернативна логістика здатна компенсувати лише **до половини втраченого експорту**.

**Ціни вже впали нижче собівартості
**Найболючіше ситуація б’є по російських аграріях.

У Краснодарському краї, одному з ключових зернових регіонів РФ, собівартість виробництва становить близько **12–13 тис. рублів за тонну**, тоді як закупівельні ціни впали до **7–8 тис. рублів**, а в окремих випадках — навіть [до 5 тис. рублів](https://iz.ru/2176197/natalia-bashlykova/stoimost-zerna-na-yuge-rossii-upala-vdvoe).

Для багатьох фермерів це означає вибір між двома поганими варіантами: або продавати врожай зі збитком, або тримати його на складах у надії на відновлення попиту, несучи додаткові витрати на зберігання.

Водночас гроші потрібні вже зараз — на погашення кредитів, пальне, добрива, насіння та підготовку до наступної посівної.

Якщо проблеми з експортом затягнуться, господарства можуть почати скорочувати **інвестиції та посівні площі**.

**Уряд РФ намагається пом’якшити удар
**Москва вже виділила **9,7 млрд рублів** на субсидування залізничного транспортування аграрної продукції.

До кінця року також обнулено експортні мита на пшеницю, ячмінь та кукурудзу.
Крім того, уряд [планує](https://www.interfax.ru/russia/1117695) закупівельні інтервенції, однак їхній обсяг буде значно меншим за втрати, пов’язані зі скороченням експорту.

**Україна живе з цією проблемою з 2022 року
**Для Росії це перший настільки масштабний збій зернової логістики від початку війни. Для України ж обмежений доступ до морського експорту — проблема вже четвертий рік.

Після 2022 року частину зерна вдалося вивозити в межах «зернової угоди», але у 2023 році Росія з неї вийшла. Україна тоді створила альтернативний морський коридор уздовж західного узбережжя Чорного моря.

Однак російські удари влітку та восени 2026 року серйозно підірвали і цей маршрут.
Зараз українське зерно частково експортується автомобільним, залізничним і річковим транспортом. За оцінкою української влади, ці маршрути забезпечують лише близько **38% довоєнних обсягів**.

**Ризики вже виходять на світовий ринок
**Україна та Росія разом забезпечують майже **третину світового експорту зернових**, тому одночасні логістичні проблеми двох великих постачальників створюють ризики для глобального ринку.

Покупці з Азії вже почали частково заміщувати російське та українське зерно дорожчими поставками з Австралії та Аргентини.

Ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі в липні–серпні зросли приблизно на **35%**, хоча восени частину цього зростання було відіграно назад.

Особливо залежними від пшениці з Чорноморського регіону залишаються країни Близького Сходу та Північної Африки.

Історичний прецедент уже був: у 2010 році Росія тимчасово заборонила експорт зерна. Разом із неврожаєм в інших країнах і низькими світовими запасами це спричинило різкий стрибок цін на продовольство, який став одним із чинників соціального невдоволення напередодні «арабської весни».

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)