**Як вторгнення Росії в Україну руйнує світову продовольчу систему
**
Російське вторгнення поставило під загрозу один із головних зернових регіонів світу. Зупинка торгівлі та скорочення майбутніх врожаїв можуть ще більше підняти ціни на продовольство, які й без того сягнули рекордних рівнів. За оцінкою ООН, вартість харчів у світі могла зрости ще на 22%.

Пшениця, кукурудза та рис забезпечують понад 40% споживаних людством калорій. Однак виробництво дорожчає через високі транспортні й енергетичні витрати, дефіцит працівників та екстремальну погоду. Світові запаси зерна скорочувалися п’ятий рік поспіль, а індекс продовольчих цін ООН за два роки піднявся більш ніж на 40%. Кількість людей, які опинилися на межі голоду, оцінювали у 45 млн.

На тлі страху перед дефіцитом уряди почали утримувати продовольство всередині країн. Угорщина, Індонезія та Аргентина обмежили експорт окремих товарів — від пшениці до рослинної олії. Росія також заявила про можливі торговельні бар’єри. Як зазначає [Politico](https://www.politico.eu/article/ukraine-russia-war-grain-europe-protectionism-drought/), такий протекціонізм звужує світову пропозицію і здатен лише продовжити період високої інфляції.

Частину дефіциту могли б компенсувати інші виробники. Індія, наприклад, була спроможна збільшити експорт пшениці до рекордних 7 млн тонн. Проте можливості багатьох постачальників обмежила посуха: вона пошкодила врожаї кукурудзи й сої у Бразилії, а суха погода раніше вдарила по полях Канади та США. Розширення посівів у Північній Америці могло дати результат лише через кілька місяців.

Дорожчали й ресурси для аграріїв. Росія, один із провідних постачальників добрив, закликала своїх виробників скоротити експорт. У Європі висока ціна природного газу, необхідного для виготовлення азотних добрив, уже змусила частину заводів зменшити випуск. Одночасно зростала вартість пального та кредитів, а нестача ресурсів загрожувала нижчими врожаями.

Окремим вузлом ризику залишалося Чорне море. Україна та Росія разом забезпечували понад чверть світової торгівлі пшеницею і близько п’ятої частини продажів кукурудзи. Небезпека для екіпажів і висока вартість страхування відлякували судновласників. Перебудова торговельних маршрутів була неминучою, але її найвищу ціну мали заплатити країни й родини, які витрачають на їжу найбільшу частину своїх доходів.

[Підписуйся на "Ціну держави](https://t.me/+RV1lYOVl3gfathxw)" |[Наш Facebook](https://www.facebook.com/cost.ua.case/) |[Ставайте патронами](https://www.patreon.com/costua)|[Ставайте спонсором YouTube](https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join) | [Підтримати разово або підпискою](https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1)