Але вже з роками практики я почала впиратись в питання, чи сильна я як дизайнерка? Часто стратегічне мислення працює в мене краще ніж дизайнерське. Або ігри зі словами та слоганами мені подобаються,  а проєктування логотипу дається важче. І порівнюючи себе з моїми колегами (куди без порівнянь), я вважаю, що мій дизайнерський скіл слабший.

І в такі моменти виникає питання: а чому я взагалі опинилася тут? А потім згадую, що найбільше схвалення від батьків отримувала саме за малюнки і якісь творчі поробки. Чомусь це помічалося найбільше, і я росла з розумінням, що я "творча дитина". І мені дуже цікаво, чи я пішла цією стежкою дизайну в пошуках того ж самого одобрення та схвалення? Чи все ж я дійсно це люблю і цим горю?

Може, це вже надто шось особисте, але я сподіваюсь, що я така не одна і це типова історія життя творчої дитини……