Це почалось десь у 2019 з магістерського дослідження [Михайла Скопа](https://www.facebook.com/gdlnam/posts/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0-%D1%96%D0%B7-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B1%D1%88%D0%B8%D1%85-%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85-%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BA-%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%BC%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE-%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BF-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%82/2223519854377255/) — він зробив дуже кльову гру Мортів на основі саморобних знаків і спонтанних графіті Львова. Мене дуже перло його дослідження і це все було весело і дуже мені близько.

Мене це надихнуло піти на магістерку в ЛНАМ і поки шукала тему дуже тащилась з [atelier movie](https://youtu.be/izAkXQCj7nw?si=DpSLOoFfq4xOC00l)(це 2019 і деякі персонажі говорять російською, простіть) особливо з Растворцева і hiwebad. Потім я відкрила для себе ідею honesting [Дениса Чернявського](https://youtube.com/@de_cherniavskyi?si=eGcCPkNFtuKZAKCT). Ще я багато думала про українську ідентичність в графічному дизайні, читала [Василя Косіва](https://rodovid.net/product/252/ukrayinska-identychnist-u-hrafichnomu-dyzajjni-19451989-rokiv/) і суміш усього цього надихнула мене дослідження того, в чому я росла і жила — поганого дизайну. Ну і я намагалась дослідити чи дійсно він такий аглі, чи може в ньому все ж є щось хороше. 

Цієї зими я пішла на курс із книжкового дизайну до Володимира та Марії [Гавришів](https://www.instagram.com/havhavbureau?igsh=MWNjZnNwYnZwcmJ2MA==) і зрозуміла що це ідеальний момент скласти докупи частину моїх спостережень про щирий дизайн у щось фізичне.