[а ще двох дівчат не видно, але вони були!]

 Обговорили **"Катананхе" Софії Андрухович** в Readeat, який тепер має мозаїку з "Міста"! 

 Загальна оцінка вийшла **6,7 з 10**, а амплітуда оцінок коливалася від **2 до 10**. Неоднозначний алюзійний післявоєнний максимально тілесний текст, в якому оленя рятують на противагу міфології.  

 Говорили про дисфункційну родину, право на лють, погребальні обряди та пекельний сором. Згадували Балкани та застиглість у лімбі. Міркували про те, як виглядатиме наше післявоєння і наше чистилище.  Сперечалися про маркери часу, нестримно жаліли собаку. Думали про жертв та жертовність, вміння приймати рішення і брати відповідальність. 

 Обожнюю тексти, які викликають аж стільки **різних емоцій** і бажання **про них говорити**. Обожнюю наші зустрічі, на яких ми завжди знаходимо, про що посперечатися і над чим посміятися. 

 _Наступного разу в Readeat читаємо "Ребекку" Дафни дю Мор'є._