> Немає проблем, є справи, які треба робити

**"НЕКРОВЕТ" Йоанна В. Ґайзлер**
Жорж, 2025, 280 стор. 


 З хорошого: вона **коротка і швидко читається**, а авторка точно знає, як виглядає ветеринарна справа без прикрас. 

 З поганого: це в цілому безсюжетний **виробничий роман**, технічно надто заслабкий, аби мені особисто хотілося читати продовження. 

 Маємо фельдшерку Флорку, яка тікаючи від варшавського начальника, якому все не так, зупинилася в тіток десь в єбєнях, де і природа ближче, і магічних істот, яких вона так сильно хоче лікувати, набагато більше. При цьому що і як робити з магічними істотами вона ніц не знає навіть в теорії, судячи з тих ступорів та тупняків, які проявляла при кожній першій же зустрічі із ними. 

 Тутешня її начальниця ліч (_не фрукт, а нежить така, сильні потвори були в Героях меча й магії, дааааа, а якщо ще й з прикриттям мантікор, мммм, так, стоп, щось я відволіклася_), по світу також вільно бродять гобліни, гноми, ельфи і все це стало результатом експериментів ~~Ілона Маска~~ Ітана Траста, винахідника та мільярдера. 

 Як це все працює, скільки часу пройшло, чи зацепило весь світ, схуялі ельфійка дременула як вжалена, коли побачила ліча, чому ельф нездатний перемогти власних попуг — все це читачу не пояснюється, ну бо просто тому що. Краще п'ятий раз за нещасні навіть не триста сторінок згадати про кал, сечу, рентген та підстрижені кігті — кажу ж, авторка точно знає ветеринарку знутря.

 Технічно маємо **не суцільну історію, а кілька епізодів**, пов'язаних між собою тим, що Флорка встала, поїхала на роботу, там зробила аналіз кала, впала в ступор від чергової магічної істоти, послухала, що про цю істоту їй розкаже другий фельдшер, по сувмістітєльству фавн, і лікарка, по сувмістітєльству ліч, повернулася додому сказати тіткам _"ніт стереотипам!" _

 Додамо сюди невміння органічно ввести персонажа в текст, абсолютний п+п всіх навколо і самої ГГ до того, що вона в перший же день на роботі втратила око, нереальний таймінг та вирішення проблем (ті, що справи) **десь на рівні наївного мистецтва**, а також те, що поведінка персонажів кожного разу не відповідає світу із начебто давно усталеними в ньому магічними правилами. 

 Огроменний плюс я поставила хіба що **за епізод із бульдогом** та позицію здорової людини щодо взагалі існування аналогічних порід. І ще плюсік поменше — за цитату, винесену на початок. Також досить здраво й, мабуть, по-міленіальські, чому й відгукнулося  

[#Дафа_радить](?q=%23%D0%94%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C), якщо в поняття "затишку" у вас входить ветеринарний побут, але не варто шукати тут глибини (_а також ширини, висоти та щільності_).