Поговорили про **"Карміллу"** і це було прекрасно! 

 Перший твір в літературній традиції, який показує не просто вампіра-аристократа (_а не просто якусь там сільську упиряку_), а вампірессу-аристократку! Твір, який дав жанру кілька обов'язкових елементів, потрібну динаміку та персонажів. 

 Сьогодні, звісно, вважати твір актуальним вже не приходиться, але тим не менш він лишається цікавим, гарно написаним (не без зауважень, звісно) і — вчергове! — набагато захопливішим за "Дракулу". 

 Поговорили про **упадок аристократії та релігійні аспекти**, про те, ким могла б бути та **таємнича мати Кармілли**, засудили **нерозважливість чоловічих персонажів**, які, тільки побачивши її постать та поведінку, миттю погоджувалися на авантюри на кшталт "_приютить невідомо кого невідомо на скільки у власній домівці_". Ц-ц-ц, ці чоловіки /качає головою/

 В процесі обговорення **згадали ще кілька творів**, побіжно вирішили, що варто почитати в автора ще щось. Як мінімум — оповідання, що містяться в збірці від "Неба", виданій під загальною назвою "Кармілла", а як максимум — роман "Дядько Сайлас", виданий "Стилет і стилос" в цьому році.

 Чудовий вечір попри те, що я з ночі намагаюся вмерти — то від мігрені, то від простуди