Стосунки з **"Ребеккою"** складаються дивно: як в тому анекдоті — "_о, робить, о, не робить, о, знов робить!_". Чомусь через сцену я то вловлюю щось знайоме, що дає відчуття, що начебто читала, то знову стає "_та нє, ну такого муділа я б точно запам'ятала краще_". 

 Цікавий ефект від перечитання (?) через тридцять років