Це було максимально А-ХУ-ЄН-НО! 

**"ВІКТОРІАНСЬКА ПСИХОПАТКА" Вірджинія Фейто**
Vivat, 2026, 208 стор. (або 4:56:22)


 Молода дівчина влаштовується гувернанткою до двох дітей в багату родину і... вбиває їх всіх (майже) на Різдво. Це не спойлер, вона каже про буквально на перших же сторінках. Спойлери будуть далі. 

 Інтрига тут не в тому, хто вбив, а в тому, чому вона мала право на цю лють (в її координатах, звісно). 

 Протягом трьох місяців Вініфред Нотті (_"називайте мене Фред, так звуть монстра всередині мене"_) чемно вчить дітлахів, терпить знущання господині (_"сьогодні ви ночуєте у собачій конурі, міс Нотті"_) та вимірювання черепа від господаря (_"у вас напрочуд чудовий череп, так схожий на мій! ми могли б стати близькими друзями, міс Нотті"_). 

 Щоправда, вона постійно згадує якихось "інших" та те, як їхня кров забарвлювала їй руки чи одяг, розмірковує над тим, що цього разу треба не піддатися емоціям, але... регулярно їм піддається, з-за чого кількість трупів навколо дівчини (_а читач, звісно, вже здогадався, що ж там сталося із тими "іншими"_) росте — **"горище стає многолюдним"**. 

 Авторка **філігранно препарує** не тільки жертв руками своєї Вініфред, але й лицемірні традиції, вікторіанський уклад та гендерні ролі, що їх нав'язує патріархальне суспільство — _"якби ж їм стало клепки об'єднатися, вони заввиграшки могли б нас здолати, якби бодай частина них не було вирощена в неволі та не присилувана до чемності й послуху"_.

 Влаштувавши у передріздвяну ніч криваву масакру, Вініфред чекає цілих десять днів в оточенні десятків трупів, аж поки поліція не приходить її заарештувати, аби, споглядаючи тіні від своїх ніг, що бовтаються на шибениці, нарешті сказати **"це було пречудово!"**.

 Це було пречудово, повторюю я. Тонкий гумор, шикарнючі відсилки на "Кімнату із жовтими шпалерами", символічне введення "тої самої зеленої сукні" (погуглить "зелені сукні миш'як"). Нарешті **ритм оповіді та просто богічєскій переклад**, всіяний слівцями часів Нечуя чи Стороженка — я отримала рівно те (чи навіть більше), чого свого часу хотіла й не отримала від ["Особливого голоду"](https://t.me/daphniasuggests/7368). 

 Ахуєнно, просто ахуєнно. Прослухала в АБУК, але тепер хочу мати паперову. [#Дафа_радить](?q=%23%D0%94%D0%B0%D1%84%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C) і наполягає.