[#пророботу](?q=%23%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83)**_ Work life balance

_**Я живий, не переживайте. Сьогоднішня тема є причиною того, що я вже більше тижня жодного поста не зробив. Мінус стрік, але нічого не поробиш, таке життя. Моя думка стосовно work life balance змінилася за цей час, бо ще місяць назад, я б на все подивився більш оптимістично, але життя мені зараз показало, що не все так просто. 

Зараз у мене завал на роботі. Я за це в якихось постах згадував, але є великий проект у якому я задіяний. З однієї сторони, це мій шанс проявити себе і дати знати, що я існую лідерству вище, з іншої сторони у мене тепер бувають дні, які починаються в 9:00 і закінчуються в 22:00. Вроді вибір і є, а вроді вибору і немає. Якщо я хочу отримати підвищення в наступному році, то мені треба так пахати, щоб отримати цей шанс. Якщо уже не паритися і просто собі спокійно працювати, то все простіше, але у плані кар’єри ти нікуди не здвинешся. Поки для себе я вирішив, що я хочу піднятися на один рівень вище і все. Коли я піднімуся на цей рівень, то далі уже нема сенсу сильно напрягатися, бо мої шанси отримати ще подальше підвищення абсурдно малі, тому там уже і почнеться певна оптимізація роботи, щоб звільнився час. Я б сказав, що коли йде мова про work life balance, то роз’яснити питання того, де ти хочеш бути в компанії – один із найважливіших кроків.

Work life balance – мені здається, це щось таке, що ти повинен «заслужити» (в англ слово “earned” передає те, що я хочу сказати). Буде точно певна асиметрія, де на початку кар’єри поєднувати роботу, соціалізацію і рутинні справи – складно і, на жаль, інколи легше і не стає, але я б не сказав би, що це прям утопія, яку неможливо досягнути. Все залежить від того, які в тебе очікування від роботи. Хтось буде радий працювати 20 годин в тиждень, заробляти рівно стільки, щоб могти вижити і радуватися цьому, а хтось завжди буде чимось незадоволений і при цьому не знаючи причин для цього незадоволення. Є люди і такі, які живуть просто роботою. У мене в компанії багато людей, які пахатимуть і по 12 годин спокійно, вони живуть роботою, бо їм це подобається. Чи я думаю, що це здорово? Ноуп, але це їх життя і нехай самі вирішують для себе, де пріоритети стоять.

Всюди потрібен баланс. Само собою, що якщо ти займаєшся хоча б тим, що тобі не противно уже добре, але мені не подобається риторика, де робиться твердження – перетвори своє хоббі на роботу і ти тоді ніколи в житті не працюєш. Я так попробував зі стрімінгом… Вигорів за 2 місяці і мене тошнило потім від цього «хоббі». Всюди все одно повинен бути баланс. Вам треба зрозуміти, де ви себе бачите в компанії. Якщо ви не бачите подальших перспектив і компенсація вас влаштовує, то супер, тепер стоїть питання, як зробити ту саму роботу за менший час. Коли я лише починав працювати на стартап, то брав на себе все, що тільки міг і це було важливо для моєї кар’єри. Тепер, коли середовище роботи змінилося, то і правила гри тут змінилися. У Гуглі цінуються дуже конкретні речі, які очікуються конкретно від твоєї позиції. Ти можеш прикладати багато зусиль, вирішувати багато проблем, але якщо ти не робиш те, на що Гугл дивиться, то у їх очах ти не ростеш. Ці правила гри – це одна з найбільших речей, які мені не подобаються тут. 

Дуже важливо і думати про фінансову незалежність. Я, наприклад, знаю, що працювати я все одно буду хотіти. Просто я хочу мати свободу того, коли я працюю і скільки. А це можна досягнути лише, якщо ти дійшов до певного рівня фінансової незалежності. На це потрібен час, як би нам не хотілося. Чим швидше за це почнете думати, тим швидше дійдете до потрібного рівня.