**Бензинова криза в Росії: паливний дефіцит уже охопив більшу частину країни
**
За останній тиждень ситуація з пальним у Росії різко погіршилася. Обмеження на продаж бензину та дизеля вже діють у десятках регіонів, на АЗС утворюються довгі черги, а в окремих районах паливо повністю зникло.

Лише з початку 2026 року було завдано понад двох десятків ударів по російських НПЗ, причому багато підприємств атакувалися повторно. Під ударами опинилися 8 із 10 найбільших нафтопереробних заводів Росії.

Найбільш болючим став Московський НПЗ у Капотні. 16 та 18 червня завод атакували двічі. Після другої атаки підприємство отримало критичні пошкодження та, за даними Reuters, не відновить роботу щонайменше протягом шести місяців. Саме цей завод забезпечував пальним Москву та Московську область.

Також були повністю або частково зупинені чи суттєво скоротили виробництво:


> • Московський НПЗ;
> • Саратовський НПЗ;
> • Волгоградський НПЗ;
> • Киришський НПЗ (КІНЕФ);
> • Рязанський НПЗ;
> • ТАНЕКО;
> • Куйбишевський НПЗ;
> • Новокуйбишевський НПЗ;
> • Сизранський НПЗ;
> • Туапсинський НПЗ;
> • Ярославський НПЗ та низка інших підприємств.


За оцінками міжнародних аналітиків, понад 20–25% усіх нафтопереробних потужностей Росії зараз не працюють або працюють із серйозними обмеженнями (деякі оцінки говорять навіть про **майже 40% простою)**. Через це виробництво бензину вже скоротилося приблизно на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

При цьому компенсувати ці втрати практично неможливо. Інші НПЗ вже працюють майже на максимальному навантаженні, а ремонти великих установок займають місяці. Багато обладнання є імпортним, тому санкції лише ускладнюють його відновлення.

Де ситуація найгірша?

Найважче зараз в окупованому Криму — цивільним бензин майже не продають, паливо відпускають переважно за талонами або спецдозволами.

Серйозні обмеження також діють у:


> • Москві та Московській області;
> • Рязанській області;
> • Саратовській області;
> • Липецькій області;
> • Ульяновській області;
> • Краснодарському краї;
> • низці регіонів Сибіру та Поволжя.


У багатьох областях діють ліміти 20–40 літрів в одні руки, заборонено заправку каністр, а на АЗС регулярно виникають багатогодинні черги. Загалом проблеми з пальним уже фіксуються приблизно у 50–60 регіонах Росії.

Ситуація стала настільки серйозною, що Росія вперше за багато років почала імпортувати бензин морем, веде переговори про закупівлю пального в Казахстану, розглядає повну заборону експорту дизеля та вже змінює податкове законодавство, щоб хоч якось стабілізувати ринок.

**Станом на кінець червня 2026 року:
**

> • понад 20 ударів по НПЗ з початку року;
> • 8 із 10 найбільших НПЗ Росії вже були атаковані;
> • 25% нафтопереробних потужностей вибули з роботи;
> • ≈25% падіння виробництва бензину;
> • 50–60 регіонів уже мають дефіцит або обмеження на продаж пального.


По карті можна помітити, що проблеми з пальним виникли навіть у Сибіру та на Далекому Сході, хоча більшість ударів припадає на європейську частину Росії. Причина в тому, що паливна система РФ працює як єдина мережа: після зупинки великих НПЗ бензин із віддалених регіонів починають перекидати туди, де дефіцит найбільший. Насамперед паливом намагаються забезпечити Москву, великі промислові центри, військову логістику та інші стратегічно важливі регіони. Через це віддалені області нерідко отримують паливо за залишковим принципом, і дефіцит поступово поширюється навіть на ті регіони, які не зазнавали жодних ударів.