У цьому випадку це цілком доброякісна пахіонова (арахноїдальна) грануляція.

 Дефект наповнення має чіткі, рівні контури та зазвичай обмежений характер.

 Типова локалізація — верхній сагітальний та поперечні венозні синуси.

 Арахноїдальні (пахіонові) грануляції — це випинання павутинної оболонки, які проходять крізь тверду мозкову оболонку та виступають у просвіт венозних синусів. Через них відбувається відтік ліквору із субарахноїдального простору у венозну систему, де він змішується з кров’ю.

 Сигнальні характеристики пахіонових грануляцій зазвичай наближені до ліквору: вони мають низький сигнал на T1 та високий на T2. На T2-FLAIR сигнал може бути неоднорідним або дещо гіперінтенсивним відносно ліквору.

 Великі пахіонові грануляції можуть спричиняти ремоделювання прилеглих кісткових структур та формування характерних гранулярних вдавлень.

 З віком пахіонові грануляції можуть збільшуватися, змінювати свої розміри та іноді кальцинуватися.

Важливо: пахіонову грануляцію варто диференціювати від тромбозу венозного синуса, особливо коли виявляється дефект його контрастного наповнення. Для правильної оцінки важливі форма, локалізація, сигнальні характеристики та стан кровотоку в синусі.

[Вже післязавтра Безкоштовний МК з МРТ головного мозку](https://privateradiologyschool.kwiga.com/courses/mrt-golovnogo-mozku-3-keisi-vid-ochevidnogo-do-skladnogo?utm_source=instagram_school&utm_medium=social&utm_campaign=mrt_gm_2026)!!!