**15 серпня раптово померла Дарія Альошкіна. Їй було 44.**

Про неї писатимуть як про майстриню витинанки — і це не все про неї. **Альошкіна **закінчила **Львівську академію мистецтв за спеціальністю «монументально-декоративна скульптура»**. Саме звідти її витинанки: не серветка й не сніжинка на вікні, а **ажурні полотна до п'яти метрів**, які працюють як архітектурний елемент — фіранка, перегородка, стіна світла. Вона принесла в папір монументальне мислення, і техніка, яку музейні описи тримали в графі «народне», в якийсь момент почала пробивати стіни до модних брендів, офісів великих компаній і мистецьких інституцій. 

До витинанки вона повернулася після народження трьох дітей, коли скульптуру довелося відкласти._ «Витинанка врятувала мою творчість»,_ — казала вона.

Її роботи показували у ряді країн, вони були у штаб-квартирі ООН у Швейцарії; вона співпрацювала з київським офісом **Cartier** і французькою декораторкою **Ізабель Даерон**. Проєкт **«Мереживо століть» **увійшов до виставки **Ukrainian DNA** під час** **Асоціації **Design4Ukraine, НСАУ і Roberto Bianconi **під час XVIII бієнале, тобто Архітектурної бієнале 2023 року

І ось що тут важливо для нас. **Альошкіна** — це рідкісний випадок мисткині з крафту, яка змогла поширити монументальність в монолітній текстурі паперу, зробити її пластичною відносно будь-якого запиту простору і теми, а також — своєю і українською за характером візуальної мови. 

**Прощання відбудеться**
**Храм св. Климентія Папи, Львів, **вул. Генерала Чупринки, 70
Понеділок, 17 серпня, 20:00 — Парастас
Вівторок, 18 серпня: прощання з 10:30, чин похорону об 11:00
14:00 — поховання, **Личаківський цвинтар (Мечнікова, 33), 40 поле. **Збір біля головного входу.