Історію наприкінці цього відео легко прийняти за сценарій. Та боєць переказує її як випадок із життя свого побратима.

За його словами, на Майдані той опинився по різні боки з власним батьком, який служив у внутрішніх військах. А згодом обоє воювали за Україну.

Починається ж усе з розмови про кіно. Хлопці хочуть бачити на екранах наших людей: їхні сім’ї, будні, вибір, війну. Говорять про потребу самим розповідати свої історії.

Особливо чіпляє, звідки звучить ця розмова. Посеред зруйнованих будинків люди думають і про те, якою Україна бачить себе на екрані. Кого запам’ятає. Чиї історії передасть далі.

Який український фільм ви порадили б цим хлопцям сьогодні?