Кароче всьо. Ми на таке не підписувались. 
Арєстовічь чотко казав: двє-трі нєдєлі ! 
Чотко казали спєциалісти: ракєт у врага на два-трі абстрєла. 

Шо ми імєєм щас ?
Шефа, який вже не всігда всьо поні має, Адмінку, яка або плаче, або співає пісню про Житомир. І вас, подпісочніков, які стоять в очєрєді за видуманими таблєтками із справками про неосудність. 

Можна вже якийсь кінець світу чи шо ?