Ви були в такій кімнаті цього тижня: в офісі, у приймальні стоматолога, у держустанові. Там були білі стіни, різке світло, шліфована сталь і меблі, які могли б стояти де завгодно.

У червневому Areopagus (єдиний newsletter, на кожен випуск якого я чекаю з нетерпінням), автор дивиться на це явище з погляду архітектури та дизайну простору й дає йому дуже влучне ім'я — Defaultism. Й далі ділиться етимологією та історією слова «default».

Ви ніколи не замислювалися, що економічний default і default, як щось дане від початку, аж занадто схожі? Я пішов перевіряти гіпотезу.

Default прийшло в англійську на початку XIII століття й означало «проступок, злочин, гріх». До кінця того ж століття — ще й невдачу, «брак, нездатність діяти». У 1858-му додався фінансовий сенс: «не заплатив». І тільки в 1966-му з'явився той, у якому ми його вживаємо щодня — «налаштування, яке було попередньо обрано за вас».

Сімсот років слово означало «ти не зробив». Одне покоління й бац! Воно означає «ми зробили за тебе». Оце крутий лінгвістичний апдейт!

У 2021-му Microsoft шукав заміну Calibri і написав у блозі таке: «Дефолтні шрифти, мабуть, найпомітніші саме у відсутності враження, яке вони справляють. Ми рідко про них думаємо — і саме в цьому їхній найбільший дар».

Найбільший дар їхнього рішення в тому, що ви його не помічаєте. Calibri стояв дефолтом з 2007-го до 2023-го. Тепер це Aptos. Резюме, рахунки, заяви на звільнення, оце все. І це лише шрифт у Word. Покладіть поруч скріншоти трьох застосунків, зроблених за останні два роки. Той самий радіус, ті самі тіні й той самий фіолетовий. Двовимірна версія тієї ж кімнати, згаданої на початку.

Дефолтизм — норм чи стрьом? 

 [Тут повна версія моєї статті про Defaultism](https://artifactguide.substack.com/p/defaultism-a-failure-to-appear): звідки він узявся, чому дефолт майже завжди виграє, в кого AI навчився в свій дефолтний дизайн і багато інших цікавинок.