Після переведення годинника моє життя розділилось на ДО і ПІСЛЯ.

До: прокидаєшся — світло, радісно, йдеш на роботу — світло, повертаєшся — сонечко неймовірно гріє.

Після: прокидаєшся — темно, йдеш на роботу — темно, повертаєшся — темно. Але тепер ще й о 15:00 відчуття, що день уже закінчився

Десь між перевіркою зошитів, плануванням уроків і черговою чашкою кави я втратила сонце, відчуття часу та бажання виходити з дому.

Колеги, тримаємось. Це не ви ліниві - це листопад

Ваша Вчителька під прикриттям