Пів року тому мій AI забував мене після кожного чату.

Сьогодні він памʼятає мене краще за декого з підрядників. 

Ось що я змінив.

Більшість працює з AI як із золотою рибкою.
Кожен новий чат починається з чистого аркуша. 

Ви знову пояснюєте, чим займається ваша агенція, хто ваші клієнти, як ви пишете. І так щоразу.

Мій Claude так не робить.

Він памʼятає про мене все, що важливо:
→ хто мої клієнти
→ який у мене бренд
→ як я формулюю думки
→ помилки, на яких я колись вчився

Я відкриваю новий чат, а він уже в курсі.

Ось як саме я це зробив.

В основі лежить метод Андрія Карпаті (так, того самого, з OpenAI і Tesla).

AI не памʼятає сам. 
Але йому можна дати зовнішню памʼять: 
файли, які він перечитує щоразу. 

Пошукайте «Karpathy memory» на YouTube, там багато по темі.

Я зібрав два шари памʼяті:

Памʼять про мене. Факти вище підтягуються самі на старті кожної розмови.

Памʼять, що росте сама. Після кожної розмови окремий скрипт перетворює її на нотатки, а нотатки складаються в бібліотеку знань. 

Тобто Claude вчиться зі своєї ж роботи, а не лише з моїх інструкцій.

Працює це все в Claude Code. 

І ні, це не кнопка. Довелося повозитися пару вечорів хех.

У підсумку він більше не починає з нуля. 

З кожним тижнем знає мене краще, а відповіді стають кориснішими.

Більшість досі користується AI як калькулятором. А його можна вирощувати як співробітника.