> "Люба Роксано!
> 
> Ти пам'ятаєш, як мені хтось подарував підроблену футболку Манчестер Юнайтед, а я дописав на спині "Роналду 7" чорним маркером?
> 
> Пам'ятаєш, як 25 людей спали під одним дахом? Як мама хотіла дивитися мильні опери, а я вдавав, що сплю, а потім йшов до телевізора після опівночі? Я вмикав звук на мінімум і дивився його в темряві, ніби бачив сни".
> 
> Еге ж, життя Яна Діоманде починалося далеко від вогнів величних стадіонів, де він грає сьогодні.
> 
> Нетрі Абіджана – місце, де мрії збуваються рідко.
> 
> У цих злиденних, складених із будівельного сміття халупах мільйони людей зайняти передусім пошуком їжі кожного нового дня.
> 
> Буває, вони вирушають у далеку подорож через Сахару, аби дістатися до Європи, як колись батьки Іньякі та Ніко Вільямсів із сусідньої Гани.
> 
> А буває, що дітей продають багатому дядьку, який обіцяє їх прилаштувати в кращому місці, як-от Амада Дьялло.
> 
> Ось як тут живуть. 
> 
> "Ти ж пам'ятаєш, Роксано, як я вперше поїхав грати далеко від дому? Мені було 9. Інтер Футбол Сюд Комое – це майже на кордоні з Ганою. Я був геть малий, але сам по собі.
> 
> Я розповідав тобі, як ми з хлопцями бігали в село й крали картоплю, бо не мали що їсти? Ті картоплини були несмачними, але неймовірними. Це й досі моя улюблена страва – картопля в олії".
> 
> І лише футбол врятував Діоманде для кращої долі.
> 
> Футбол – і трохи везіння.


Неймовірну історію сходження 125-мільйонного Яна Діоманде з нетрів Африки до Реала читайте [повністю тут](https://champion.com.ua/ukr/football/neymovirna-istoriya-novachka-reala-yana-diomande-za-yakogo-zaplatili-125-mln-yevro-1085499/).