> "Моє ім'я Туляган в перекладі з узбекської означає "оплачений".
> 
> Мене так назвали, бо до мене дев'ятеро братів та сестер померли. Це були 1930-ті – голод, злидні, хвороби. І коли я народився, батьки сказали, що вони вже заплатили богу сповна", – розповідав один з лідерів Пахтакору-1979 Туляган Ісаков.
> 
> Мало кому це ім'я пасувало, як йому.
> 
> 11 серпня 1979-го Туляган би обов'язково сів на фатальний рейс, якби не важка травма:
> 
> "У травні в Москві проти Динамо їхній захисник Алєксандр Новіков серйозно мене зламав. Епізод ігровий, але я страшно обурився".
> Ну ще б пак.
> 
> Пахтакор під керівництвом колишнього компаньйона Валерія Лобановського Олега Базилевича виступав дуже добре, виграв три поспіль матчі в чемпіонаті, закріпився на 8-му місці. 
> 
> За всю історію Узбекистану не було сильнішої команди. Її лідери Міхаїл Ан та Владімір Федоров виграли молодіжне Євро у 1976-му, викликалися до національної збірної СРСР.
> 
> "Ан був класним хлопцем, поле бачив унікально. Федоров теж у великому порядку. Київ запрошував його багато разів, а він не йшов. Заманювали Європою, єврокубками, але він казав: "Поки Пахтакор чемпіонат не виграє, нікуди не піду".
> 
> Не дивно, що Ісаков хотів повернутися якомога швидше.
> 
> Це вже потім, після всього, його батько запросив Новікова в гості...
> 
> "Він накинув йому на плечі чапан. Віддячив так, що він мені життя врятував".


Лонгрід до роковин найбільшої футбольної катастрофи на території України читайте [повністю тут](https://champion.com.ua/ukr/football/istoriya-naybilshoji-sportivnoji-katastrofi-shcho-stalasya-na-teritoriji-ukrajini-1082258/).