Однією з сильних сторін партії війни в Україні є те, що, попри внутрішні непримиренні суперечності, всі її крила відмовляються від зʼясування стосунків тоді, коли мова йде про основну їх мету — вічну війну. Вони пробачають один одному все і замовчують все, доки партнер по партії війни активно її сповідує.

Партія миру — навпаки, розрізнена, і кожний виступ у підтримку миру наражається на шквал критики передусім тих, хто сповідує такі ж мирні погляди: не так, не від того, не з тих мотивів, а чого мовчав раніше.

**Переконаний, людям миру треба повчитися у партії війни єдності на шляху до мети. До єдності всіх, хто за мир, з будь-яких мотивів, крім капітуляції, я і закликаю.**

Адже буде мир — буде і перемога!

А стосунки, переконаний, зʼясуємо після.
В мирній країні.