Трохи про застосування тарифів на теплопостачання та гарячу воду у розмірі більшому, ніж ті, що діяли для споживача до зміни постачальника

[Постанова ВП ВС від 09.09.2026 у справі № 524/10323/24](https://reyestr.court.gov.ua/Review/141029430) 

150. У частині першій статті 1 Закону № 2479-IX (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначені особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування після припинення чи скасування такого воєнного стану, передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

151. Положення статті 1 Закону № 2479-IX є такими, що поширюються на правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води незалежно від того, яким суб’єктом були встановлені тарифи на такі послуги та який суб’єкт є їх постачальником.

152. Зміна надавача вказаних послуг, так само як і відсутність у нього повноважень на встановлення чи зміну тарифів на ці послуги, не може бути підставою для збільшення фінансового навантаження на споживачів в умовах воєнного стану.

153. Зазначені обставини не повинні мати наслідком зростання для споживачів вартості послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та застосування тарифу більшого, ніж той, який застосовувався щодо них попереднім постачальником до 24 лютого 2022 року.

122. Велика Палата Верховного Суду дослідила практику касаційних судів, зокрема ту, на яку послалась колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і визнає, що касаційні суди виклали різні висновки щодо застосування статті 1 Закону № 2479-IX.

123. Усуваючи неоднакове застосування вказаної законодавчої норми, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного цивільного суду (постанови від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24, від 04 лютого 2026 року у справах № 524/6580/24, № 524/8237/24, № 524/13402/24, № 524/9547/24, № 524/12722/24, № 524/7590/24, № 524/10635/24, № 524/11796/24, № 524/8919/24, № 524/12699/24, № 524/9433/24, № 524/1667/24, № 524/953/25, від 11 лютого 2026 року у справах № 524/8141/23, № 524/13156/24, № 524/8291/24, № 524/10837/24, від 18 лютого 2026 року у справах № 524/12074/24, № 524/8503/24, № 524/12898/24, від 08 квітня 2026 року у справі № 524/11813/24, від 16 квітня 2026 року у справі № 524/14981/24), який вважає, що приписи статті 1 Закону № 2479-IX підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

124. Водночас з огляду на наведені у цій постанові мотиви Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від протилежного висновку, сформульованого Касаційним господарським судом у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 917/1389/23, про те, що стаття 1 Закону № 2479-IX не підлягає застосуванню до правовідносин щодо надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.