**Іді Амін не згодовував людей крокодилам. І, найпевніше, сам нікого не їв** 

Про угандійського диктатора досі переказують дві історії: буцімто він тримав крокодилів у власному ставку й кидав їм своїх жертв, а частини тіл убитих зберігав удома в холодильнику. Доказової бази під цим немає — версія про канібалізм тримається на мемуарах одного сучасника й на переказах, записаних значно пізніше.

Пояснення виглядає прозаїчніше: у багатьох африканських етносів, зокрема каква, з якого походив Амін, поширена так звана симпатична магія — та сама, яку описав Джеймс Фрезер у «Золотій гілці». Частини тіла ворога зберігали як талісман і свідчення перемоги, а не як їжу. Чутки про людожерство диктатор розганяв сам: центральноафриканські азанде колись підпилювали собі зуби й вигукували «ням-ням», аби налякати противників, і Амін користувався тією самою логікою, що і його сучасник Жан-Бедель Бокасса.

Натомість доведене інше: за оцінкою комісії ООН, режим убив близько 300 тисяч людей. Державне бюро розслідувань (спецслужба Аміна) працювало як бізнес — людину викрадали, вбивали, а потім пропонували родичам викупити тіло для поховання за традицією. Забирали навіть із будівлі суду: у вересні 1972 року так зник Бенедикто Ківанука, перший прем'єр-міністр Уганди, який на той час очолював Верховний суд.

Міф про людожера зручний саме тим, що списує все на екзотику.

 [Більше про Іді Аміна — у нашому відео](https://youtu.be/WFyRci1yKQs)

[Історія без міфів](https://t.me/+gzt2pCdk9Zs3MzEy)** | **[YouTube](https://www.youtube.com/redirect?event=comments&redir_token=QUFFLUhqbXFxRnY2N1ZIbnBSemdhQkVwa0poblV3RTRJUXxBQ3Jtc0trM2xSNWw2cGx2dTJ6SHd3RUF1elZnVkZVbVVITFZyd1hla3lKZmNNb3JnTGVsMkhOWUowQWtpeWZYLUxkaEpzOF96V2NkNWRqS1lvMDRxb2s3aTdwNG1oeFU3S0Z4REozQnVacHhUdjZ6WWxnQWZIYw&q=https%3A%2F%2Ftinyurl.com%2Fybm3kdz9)** | **[Instagram](https://www.instagram.com/historywithoutmyths/)** | **[Facebook](https://www.facebook.com/Historywithoutmyths)** | **[Threads](https://www.threads.com/@historywithoutmyths)