**Олександр Довженко — український режисер, чию «Землю» ЮНЕСКО внесла до переліку шедеврів світового кіно, а Мартін Скорсезе назвав його одним із найвидатніших режисерів в історії. І той самий Довженко у вересні 1939-го їхав за Червоною армією Галичиною й знімав, як місцеві радісно вітають окупантів.**

У 1918-му він пішов добровольцем в армію УНР — у курінь Чорних гайдамаків, той самий, що придушував більшовицьке повстання на заводі «Арсенал». Через десять років Довженко зняв про ці події фільм — від імені колишніх ворогів.

Ким він був: патріотом, який ішов на болючі компроміси, щоб залишитися українським митцем, — чи інструментом пропаганди? Конструкція тут складніша за «герой–зрадник».

 [Що він викреслив із власної автобіографії у 1939-му, коли за минуле в УНР можна було зникнути і як виглядала ціна, яку він платив за кожен свій фільм?](https://youtu.be/b4DIZUuAfWg?si=AXO0oPHrBEGoCQ4C)

Досліджували біографію Довженка наші друзі з каналу ["Говорить і пояснює"](https://www.youtube.com/channel/UCtTAXbg3oxAVnvEO2EytzzA)