Час минає, але пам’ять залишається.

Щодня о 9:00 — хвилина тиші. Кілька митей, у яких ми згадуємо тих, кого вже немає поруч.

А інколи пам’ять звучить інакше — у спільній дорозі, у зустрічах, у знайомих знаках і моментах, які повертають до тих, кого пам’ятаємо.

Таким став і наш автопробіг пам’яті  Госпітальєрів — спільний шлях, що став нагадуванням про тих, хто віддав найдорожче, щоб рятувати інших. Про їхню відданість і найвищу ціну, яку вони заплатили.

29 серпня — день, коли особливо важливо згадати тих, хто віддав своє життя за Україну.

Пам’ятаємо кожного. Назавжди.