«_У незалежність чомусь не вірилося. Коли я повертався ввечері додому, місто не змінилося. Нічого не змінилося й наступного дня. Усе змінилося пізніше й потрохи_», — згадує письменник і журналіст Олег Криштопа. 

На момент проголошення незалежності йому було 12 років. Він мав власний політичний зошит — із тризубом, синьо-жовтими прапорцями та проєктом Конституції — і розуміння, що в разі перемоги путчу цей зошит стане речовим доказом. Шляхом у ГУЛАГ.

**Чому 24 серпня 1991-го, день проголошення незалежності, запам'ятався авторові як буденний, а не святковий? Та чому навіть крові виявилося мало для незалежності — **[читайте](https://hromadske.ua/suspilstvo/269483-my-chytaly-tolstoyevskykh-i-vykhovani-nymy-pishly-buduvaty-nezaleznu-ukrayinu)** в авторській колонці.
**
_Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора_

[#ДН35](?q=%23%D0%94%D0%9D35)