Уночі до їхнього дому прийшла єврейська родина. Вони знали: якщо їх знайдуть, усіх уб’ють. Тож бабуся Ганни Ярової сховала людей у підвалі, а потім разом із донькою допомогла їм виїхати з Києва.

Одного разу під час німецької облави хлопчик почав плакати. Мати затулила йому рот рукою. «Він же задихнеться», — сказала його сестра. Відповідь матері неможливо забути: «Ну, хоч ти виживеш».

**Через десятиліття художниця Ганна Ярова розповідає історію своєї мами й бабусі — двох жінок, які врятували сімох євреїв. І про те, чому пам’ять про Бабин Яр сьогодні важливо зберігати не лише в архівах, а й у мистецтві. Читайте у **[матеріалі](https://hromadske.ua/suspilstvo/271675-vin-ze-zadykhnetsia-nu-khoch-ty-vyzyvesh-iak-mama-y-babusia-ukrayinskoyi-khudoznytsi-riatuvaly-yevreyiv-vid-rozstrilu)** Ірини Виноградової**