Наші воїни віддали життя за цілком конкретну Україну. Незалежну. Вільну. Де люди самі визначають своє завтра. За Київ, Харків, Маріуполь, Херсон, за кожне місто і село. За рідний дім. За право бути українцями на своїй землі.

Тому шана до їхнього подвигу — це погляд не лише в минуле. Це передусім про те, що ми зобов'язані робити далі.

Про розбудову держави вже сьогодні. Про підтримку родин полеглих. Про гідне повернення військових до мирного повсякдення. Про виховання нового покоління з міцним усвідомленням ціни свободи.

Збереження імен героїв у назвах харківських вулиць — наш беззаперечний обов'язок. Проте справжня відповідальність доводиться практичними кроками. Це постійна допомога сім’ям. Це сучасна реабілітація ветеранів та абсолютна безбар’єрність для поранених бійців.

У такій щоденній роботі не буває моменту, коли можна сказати: усе завершено, ми зробили достатньо. Нам завжди буде що вдосконалювати, чого вчитися і до чого рости як спільноті.

Адже справжнім мірилом нашої вдячності стане країна, яку ми збудуємо після війни.

Ми маємо створити державу, гідну кожного її захисника. І Харків, вартий усіх, хто його відстояв.

Світла пам’ять полеглим захисникам і захисницям України!