**Про світ, який більше не багатіє

**Ми звикли до дуже простої думки**** - **наші діти житимуть краще за нас. Люди завжди прикладали зусилля для цього й так було десятиліттями. **Психологічний фактор підтримувався економічним -** глобальна економіка зростала, доходи домогосподарств переважно збільшувалися, а технології й виробництво дешевшали. В сухому залишку життя поступово ставало комфортнішим.

**Але, схоже, цей тренд припиняється****. **Світова економіка росте дедалі важче. **Європа** вже багато років відстає від США за продуктивністю, інвестиціями й масштабуванням нових технологій. 

**Японія** взагалі показала, як може виглядати інше майбутнє. Так, воно без катастроф та обвалів, але економіка майже не рухається вперед, зарплати стагнують, населення старіє, а люди поступово звикають до того, що краще вже не буде автоматично. **OECD вже прямо пише про десятиліття слабкого зростання продуктивності й зарплат у Японії****.**

**І от це, на мій погляд****, значно страшніше за звичайну кризу. **Криза приходить різко й все падає, але потім відбувається відновлення. **А стагнація працює тихо рік за роком****.**
**Ви працюєте стільки ж й навіть заробляєте трохи більше.**

_Але житло, освіта, медицина дорожчає швидше__. Податки збільшуються__. І одного дня виявляється, що Ваші діти мають кращий телефон, швидший інтернет і доступ до всіх знань світу...але не можуть дозволити собі того життя__, яке Ви у їхньому віці вважали нормальним._

**Саме тому сьогодні головна боротьба між країнами -** вже не просто за ВВП, а за продуктивність, ШІ, дешеву енергію, капітал, людей, які створюють нові компанії.

Бо без цього економічного двигуна наступне покоління не стане автоматично багатшим. **І ось що мене тут найбільше лякає****.** Ми всі боїмося нової великої кризи. **Але, можливо, небезпечніший сценарій**** -** коли ніякої великої кризи взагалі не буде.

Просто кожного року життя ставатиме трохи дорожчим_ (писав про це__ - _[ТУТ](https://t.me/ilchenko_vlasnasprava/1819)_),_ можливостей - трохи менше, а майбутнє скромнішим.

**І через двадцять років ми раптом зрозуміємо те, що катастрофи не сталося. Ми просто стали біднішими****. Повільно. Майже непомітно. А найгірше - встигли до цього звикнути****.**

[Ільченко І Власна справа](https://t.me/ilchenko_vlasnasprava)