28 серпня на фронті загинув **Даниїл «Серфер» Смирнов.**

Йому було сімнадцять, коли він розіслав листи мало не в кожну бригаду. Просив небагато: узяти його бодай підносити боєкомплект. Грошей не хотів — лише їжу, форму й право воювати. Скрізь відмовляли, бо неповнолітній.

За два дні до 18-річчя Даниїл набрав рекрутинговий центр 3-ї штурмової. Мине небагато часу — і він сам вестиме штурмову групу.

Коли почалася повномасштабка, йому тільки виповнилося шістнадцять. Батько й дядько пішли до ТРО, а Даниїл прийшов на найближчий до дому блокпост і запропонував робити будь-що: носити їжу, боєприпаси, виконувати всі доручення. За три дні йому дали зброю. Наступні три місяці він допомагав обороняти Київщину.

Після відходу росіян батько наполіг, що сину треба вчитися. Даниїл поїхав до Литви, вступив на психологію, але не витримав спостерігати за війною звіддаля  — і ще неповнолітнім повернувся додому й почав оббивати пороги військових частин. Щойно виповнилося вісімнадцять — підписав контракт із 3-ю окремою штурмовою бригадою.

До війни його життям був серфінг. З дитинства літав на Балі, де жила мама, тренувався, виступав на змаганнях. Звідти й позивний.

В трійці «Серфер» став командиром штурмової групи 2-го механізованого батальйону. Воював на Авдіївському напрямку, пройшов бої за коксохім. Під Семенівкою дістав поранення — вилікувався, відновився й повернувся в стрій. Згодом став головним сержантом підрозділу** Young Killers Group** у складі Міжнародного легіону ГУР.

Побратими кажуть про нього одне — безстрашний. Той, хто завжди йшов першим.

В інтерв'ю він казав, що на довгій війні самої мотивації не вистачає — тримає дисципліна. Найважчим для себе називав втрату побратимів. Найціннішим, що дала служба, — військове братерство.

Торік у липні Даниїл одружився. Його дружина з позивним «Юнга» теж воює — вона операторка FPV — так само прийшла до війська у вісімнадцять.

Прощання з Даниїлом «Серфером» Смирновим відбудеться завтра в Києві. Відспівування — у Михайлівському Золотоверхому соборі, поховають воїна на Лісовому кладовищі.

За кілька тижнів у нього народиться син.

Мало часу відпустила йому доля. Та він устиг стати воїном, побратимом, чоловіком і батьком, яким можна пишатися.

**Даниїл «Серфер» Смирнов.**

Честь