**Частина 2.**

...

Q: **Питання російсько-української війни між Росією і Україною принципово не вирішується?**

 Усе, що ми можемо максимально вирішити просто вдвох — якщо б дуже цього захотіли і вони, і ми одночасно. А зараз вони цього не хочуть. Це вже відкрита інформація. Режим припинення вогню по лінії. Це максимум, який, на мій суб’єктивний погляд, удвох ми можемо вирішити. Бо будь-яке інше питання вже зачіпає треті сторони.

Q: **Припинення вогню — це енергетичне перемир’я?**

 По лінії.

Q: **Тобто воно не стосується ні енергетичного перемир’я, ні зернового, нічого такого?**

 Це просто елементи цього всього. Це все, що ми можемо вирішити вдвох.

Q: **Чому ж ми тоді не можемо це вирішити?**

 По-перше, це зачіпає інтереси інших сторін. По-друге, Росія станом на зараз не хоче зупиняти війну по лінії. Категорично не хоче.

Q: **На чому зараз зупинилися переговори між Росією і Україною?**

 Зараз вони здебільшого обмежені обмінами полонених. От, до речі, нещодавно бачили один обмін. Потім на День Незалежності ще десять людей повернулися з території Білорусі.** І буде ще один великий. Дуже скоро.**

Q:** Нещодавно в пресі майнуло, що ви сказали: є ймовірність відновлення діалогу.**

 Думаю, дуже скоро всі побачать перемовини. Але це більше стосуватиметься технічної сторони і підготовки до чогось великого. До чого, сподіваюся, колись дійдемо.

Q: Скажіть, будь ласка, логіка війни. Ми їм Wildberries — вони нам Епіцентри. Дехто каже, що це війна дахів. Коли великий дах — його треба знести, бо це якийсь склад. .. **Коли ми так одне одного знищуємо — до чого доходимо?**

 Війни не можна виграти ракетно-артилерійськими або бомбовими ударами. Це неможливо. До речі, якщо хочете, доведу на нещодавньому прикладі, який бачив увесь світ. На прикладі Ірану. Але неможливо. Це просто треба прийняти.

Це все — підтримка. Підтримка бойових дій, які ведуться на землі. Знищення логістики, виробничих спроможностей, економічного потенціалу. Це кроки, щоб підштовхнути до того чи іншого результату. Ці кроки робимо і ми, і, на жаль для нас, росіяни.

**Q: Але приклад Ірану промовистий. Іран сказав: ми не здамося**

Я ж вам про це й кажу. Просто дальніми ударами вони нас не знищать. І, на жаль, ми їх теж.

Q:** До якої точки треба дійти?**

 До тієї точки, коли обидві сторони одночасно будуть готові зробити крок назустріч. Станом на зараз Україна готова. Я вам це абсолютно прямо кажу. І станом на зараз Російська Федерація — це я кажу як людина, яка глибоко в цьому процесі, — абсолютно прямо каже: ми б, може, і хотіли, але ні. Цього не буде. Віддайте Донбас — і далі можемо про щось розмовляти. Без цього — ні.

Q:** З урахуванням тих ресурсів, які можна закласти у війну, ви гадаєте, ми встигаємо?**

 Це досить філософське питання. Бо в росіян, окрім суто економічних втрат від цієї діяльності, є ще соціальні і політичні. І про це теж не треба забувати. Економічні втрати великі. Поки що вони можуть це терпіти. .. Але там не готові ризикувати суспільною думкою. До кінця ризикувати не готові.

Q: **Коли це їх зупиняло?**

 Зупиняло. Просто дуже рідко доходило до цього. Дуже рідко. Але якщо вже буде загроза для режиму — що люди почнуть казати: режим слабкий, він не задовольняє наших потреб, — тут буде інше. Це може штовхнути в ще більшу ескалацію. Це теж правда. У набагато більшу. А може штовхнути трохи в інший бік. Ось чому знову потрібна третя сторона. Знову приходимо до висновку, що без неї, на жаль…

 Справедлива мобілізація — це що? Знаєте, коли може бути справедливо? Коли оголосити повну мобілізацію. Тоді буде справедливо. Мобілізуються всі.

Q: **Як далеко ми від цього кроку?**

 Максимально. Якщо хочете подискутувати, що станеться в Україні з повною мобілізацією, відповідь досить неприємна.

Q: **Вони [росіяни] бояться мобілізації?**

 Повну мобілізацію вони навіть не розглядають. Частково такі наміри є. Чи зроблять вони остаточний крок, чи ні. Зрештою, вони робили його один раз — 2022 року. Тоді призвали близько 450 тисяч. І чому зупинилися? Бо одразу пішла суспільна напруга.

Зараз, навіть без мобілізації, є певні прояви. Не критичні, але є. 

 На жаль, треба приймати її [мобілізацію в Україні] такою, яка вона є. Ми не зможемо інакше. Це просто треба наважитися і чесно сказати: не можна мобілізувати менше ніж 30 тисяч людей на місяць. Це мінімально необхідна кількість, щоб підтримувати те, що є.
**
**Q: **Наскільки реально все-таки повернути Крим у рідну гавань?**

 Зрозумійте одну річ. Навіть якщо ми дійдемо просто до режиму припинення вогню по лінії, це все протримається певний час. Але потім у Росії почнуть з’являтися люди, які казатимуть: ота колишня злочинна влада не дотиснула, і так далі. І тут з’являтимуться ті, хто говоритиме: знаєте, ми б тоді все повернули назад, але хтось нам завадив. У цьому і є проблема окупованих територій. Це завжди бомба сповільненої дії.

Q:** Скажуть: Буданов хоче збудувати диктатуру.**

 Чому диктатура? Я хочу процвітаючу державу. Як і всі в цій державі. Не думаю, що ви знаєте тут хоч когось, хто скаже вам: я хочу, щоб Україна була другорядною державою. Таких просто не знаєте.

Q: **Тобто праві цінності вам ближчі?**

 А вже ж.