[Gideon Rachman](https://www.ft.com/content/92f271fd-f96c-4723-91f2-48363b98127f) | FT

Цього разу криза у відносинах Зеленського і Трампа виглядає інакше. Тепер Зеленський менш стриманий у висловлюваннях про американського колегу. І за зміною тону, імовірно, стоїть і певний розрахунок.

Рейтинги Трампа падають, а республіканці програють вибори, тож може бути сенс звертатися до американців через голову президента та його оточення. Вже навіть деякі республіканці ставлять під сумнів дії Трампа, а опитування свідчать, що американці не поділяють захоплення Трампа Путіним.

У підході Європи до Росії також відбувається зсув. У європейських столицях все більше погоджуються, що лідери континенту більше не можуть миритися, коли з Путіним говорять лише американці. **Канали зв’язку з росіянами вже відкриті, і скоро може відбутися розмова лідерів ЄС із Путіним.**

 Європейці впевнені, що Путін буде готовий до такої розмови.  Натомість обережність РФ щодо діалогу з європейцями може посилитися через пропозиції, які можуть покласти на стіл. Якщо такі переговори відбудуться, Путіну, найімовірніше, запропонують два шляхи до миру. Перший — заморозити конфлікт уздовж лінії фронту і натомість дати гарантію, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Другий — Україна поступається Росії рештою Донбасу, але потім вступає до НАТО.

Обидва варіанти дехто в Україні сприйме як зраду. Але з огляду на прагнення миру в країні Зеленський, можливо, зміг би переконати суспільство прийняти будь-який із них. Європейці значно менше впевнені, що Путін готовий прийняти бодай один. Проте вони все одно вважають важливим почати говорити з росіянами напряму.

Паралельно в Європі зростає рішучість менше залежати від США щодо критичних можливостей — зокрема покриття Starshield і Starlink. **Цього місяця дві фінські компанії — Nokia та Iceye — оголосили про партнерство для розробки мереж супутникового зв’язку для військових і цивільних потреб.** Але перші запуски очікуються не раніше 2028 року.

Те, що Україна досі так залежить від американських можливостей, могло б свідчити, що Зеленському вигідно й далі максимально догоджати Трампу та Ілону Маску — в надії, що вони змилостивляться і нададуть Києву допомогу. Натомість український лідер пішов протилежним шляхом.

 _Він пішов шляхом Карні [прем’єра Канади] до кінця,_ — так це оцінив один із високопоставлених європейців.

Це ризикована стратегія. Але Трамп не залишив українцям кращих варіантів.