Наприкінці квітня СОУ, зокрема ДШВ, заходили на другу наступальну операцію на Олександрівському напрямку. Перша операція відбулася на початку року й дозволила прорвати лінію оборони росіян та повернути під свій контроль вісім н.п. Друга операція стартувала на початку травня.

УП на розмовах як з командирами [в т.ч. і з Сирським] так і солдатами [написали](https://www.pravda.com.ua/articles/2026/08/20/8049381/) великий матеріал, в якому навели хроніку операцій.

**Частина 1/2**

 _Загальний задум вдався, але сили – не безкінечні, і через місяць активних дій почалися проблеми з о.с.. Також проти нас грала інфільтрація противника, він хаотично бродив по наших тилах, –_ окреслив сержант однієї з частин.

Навіть враховуючи те, що “розсекречена” цифра звільнених кілометрів не розділеною на "звільнену" та "зачищену від інфільтрації", масштаби вражають. **Більшість співрозмовників серед командирів рот і батальйонів вважають наступ успішним.**

**Основні сили:** десантно-штурмові бригади ( 95,  82,  80,  79,  78) та штурмові полки ( 425 "Скеля" та  1-й ОШП).

**Мета: **зірвати наступ росіян на Оріхів, щоб убезпечити Запоріжжя; вибити противника з Дніпропетровщини.

**Результат: **наступ на Оріхів не відбувся. Практично вся територія Дніпропетровської області, за винятком села Дачне, звільнена. Повернуто контроль над 26 селами.

 _Задум противника передбачав прорив нашої оборони на рубежі Гуляйполе – Добропілля з подальшим створенням загрози оточення угруповання українських військ у районі Оріхова. Щоб зірвати ці наміри, завдати противнику максимальних втрат і водночас вирівняти лінію фронту, було сплановано проведення наступальної операції силами угруповання ДШВ і штурмових підрозділів за підтримки частин та підрозділів інших родів військ, _– пише Сирський.


> 💬 Цей удар йшов в тил наступаючої армії і примушував ворога перенаправляти сили з головного напрямку (на Оріхів). Вони навіть змушені були повернути назад деякі частини 90-ої дивізії з-під Покровська. Завдання було – розгромити ударне угруповання ворога


Перша наступальна операція стартувала на початку року, північніше від Гуляйполя. Тоді десантники разом зі штурмовиками рухалися у двох напрямках – на північний захід і північний схід від міста. Таким чином СОУ намагалися з двох боків затиснути противника. Для цього задіяли як важку техніку, так і малі піхотні групи.

У підсумку українська армія просунулася на 9–11 кілометрів углиб російських позицій. **Однак плану-максимум досягнути не вдалося.**

 Як стало відомо УП, Сили оборони мали просунутися ще глибше (на 10+ кілометрів глибше) і зайти в тил противнику – з боку села Успенівка.

 _У нас не вистачило на це сил, –_ каже один із учасників операції.

Попри те, що завдати удару-максимум не вдалося, українське угруповання, як зауважував командир 1-го ОШП **Перун**, заблокувало можливість противника рухатися вперед – у бік Оріхова. Перша наступальна операція також створювала передумови для наступної – відбиття Дніпропетровщини.

Друга наступальна операція стартувала 5 травня на смузі фронту в понад 50 кілометрів – від Нового Запоріжжя до Філії. І мала на меті максимально виштовхати противника з Дніпропетровської області. На другу фазу на Олександрівський напрямок прийшло підсилення – 78, 79, 80 бригади.

 _95-тка трохи видихлася під час першого наступу, вони взяли на себе великий шматок роботи. Далі їм треба було підкріплення, _– розповідає ротний однієї з бригад, що прийшла на підсилення.

Так на початок другої фази операції під командуванням **Апостола** опинилася частина найсильніших бригад 7-го та 8-го корпусів ДШВ. А сама 95-тка перейшла під його пряме підпорядкування.

Один із комбатів окреслив Апостола як грамотного командира.

 Дані щодо втрат Сил оборони в цій операції не називають. Одна частина стверджує, що вони були "аномально мінімальні". А два підрозділи безпілотних комплексів, з якими спілкувалася УП, не мали жодного загиблого. Інша частина співрозмовників натякає, що попри невелике число загиблих відчутною є кількість зниклих безвісти і СЗЧ.

Під час другої фази Сили оборони повернули контроль над понад десятьма селами. Практично вся територія Дніпропетровщини була зачищена від противника.