Нові російські реактивні дрони «Герань-4» і «Герань-5» останніми тижнями методично гатять по українських містах. Вони пробивають протиповітряну оборону значно частіше за своїх гвинтових попередників — і становлять нову загрозу, [описує](https://www.ft.com/content/7f01b434-0209-4783-b8eb-5a095ca5bd4f?syn-25a6b1a6=1) **The Financial Times**

Україна досягла успіху у власних оборонних технологіях, але нові дрони показують, що  і Росія теж здатна розробляти, доводити й масово впроваджувати нову зброю.
_
____ Вони кинули всі свої зусилля, ресурси, гроші й таланти на цю одну систему, _— каже **Катерина** **Бондар**, старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень. _— Вони постійно їх удосконалюють і випробовують у бою, доводячи технологію до досконалості_

Натомість усе це відбувається на тлі величезних російських втрат на фронті. У п'ятницю начальник штабу оборони Британії сер **Річард** **Найтон** заявив, що Росія зазнала «півторамільйонних втрат в особового складу». **З них, додав він, «1,4 мільйона було втрачено заради захоплення 2% української території» — від січня 2023 року.**

Оскільки просування на фронті загальмувало, а ціна війни зростає, успіхи з дронами стали для Москви рідкісною світлою плямою. Російські дронові спроможності зросли настільки, що цього року Тегеран попросив у Москви новітні «Герані» для власної війни проти Ізраїлю та США.

Перше покоління, «Герань-1», несло бойову частину до 20 кг і розганялося максимум до 185 км/год. Реактивна «Герань-5», яку Росія вперше застосувала в січні цього року, летить зі швидкістю до 600 км/год, несе 90-кілограмову бойову частину й має дальність 1000 км.

«Герань-4» використовує аеродинамічно вдосконалений варіант початкового планера, а от «Герань-5» має вже нову конструкцію, ближчу до крилатої ракети. Проте зміни стосуються не лише швидкості й форми. Якщо старі «Герані» мали примітивне наведення, то новіші оснащені тепловізійними камерами й системами наведення на основі ШІ, антенами із захистом від глушіння та китайськими модемами mesh-радіомереж.

За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, **Україна перехоплює лише 60% реактивних дронів** — тоді як проти інших версій цей показник зазвичай сягає 90–95%.

Нещодавні нальоти змусили Київ до «дуже інтенсивного застосування» винищувальної авіації: дехто з пілотів збиває дрони вогнем бортової гармати, що є особливо ризикованим маневром.

Масове застосування найновіших моделей стало несподіванкою для українських посадовців і виробників. За їхніми словами, **очікували, що Москва зосередиться на менш потужній «Герані-3»**, яка летить приблизно 300 км/год, а не на швидших і далекобійніших «Герані-4» та «Герані-5».
_
____ Було важко передбачити, як ці плани розгорнуться,_ — сказав FT представник Wild Hornets, виробника перехоплювача Sting.

Зараз Wild Hornets завершує роботу над новим перехоплювачем саме проти реактивних апаратів, масове виробництво має початися незабаром. За словами Зеленського, над способами збивати нові «Герані» працюють 67 українських компаній.

Українські успіхи в збитті старіших російських дронів підштовхнули Москву до того, що воєнний аналітик **Конрад** **Музика**, директор аналітичної групи Rochan Consulting, називає «крилатизацією» безпілотників, коли межа між дроном і крилатою ракетою стирається.

Західні країни могли б уповільнити виробництво нових «Гераней» і «Бандеролей», перекривши постачання комерційно доступних китайських реактивних двигунів, вважає **Фабіан** **Гофман**, старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень.

 Але якщо Росія збереже нинішній темп і доступ до іноземних двигунів, вона «може швидко стати найбільшим у світі виробником дешевих крилатих ракет», додає Гофман.