**"Оборонка" розповідає **[деталі](https://oboronka.mezha.ua/persha-v-istoriji-bpla-evakuaciya-316311/)** першої за цю війну повітряної евакуації пораненого за допомогою коптера.** Понад 6 місяців готували таку операцію, в якій були задіяні важкі та легкі коптери, НРК, РЕБ і навіть артилерія.

...

 2 червня 2025 року піхотинець 2 мб 30 омбр Костянтин "Маґура" Власенко разом із напарником вирушили на рубежі на Купʼянському напрямку. Позиції були на лівому березі річки Оскіл. Напарник загинув, а 14 лютого 2026 року російський дрон поранив Костянтину обидві ноги. Щоб вижити, боєць сам ампутував собі кінцівки.

 Витягнути його по землі було неможливо: підходи відрізала річка, щільне мінування та ворожі дрони. Намагалися задіяти наземний роботизований комплекс, проте його знищили ще на підході.

 Тоді для завдання обрали новостворений прототип — важкий **коптер "Heavy Shot Аюдаг-6"** з вантажопідйомністю до 130 кг.

 Сама передполітна підготовка тривала сім днів. Військові прораховували маршрути, коридори прикриття та запасні точки аварійної посадки на випадок відмови техніки. Головний ризик полягав у процесі підвішування: поранений мав закріпитися на тросі самостійно. Для цього за добу до вильоту дрон скинув бійцю комерційне альпіністське спорядження та телефон з відеоінструкцією.

 Через російські FPV вантажний дрон не міг летіти сам: такий великий коптер одразу ж помітять. Тоді штаб спланував відволікаючий маневр. Залучили сили одразу кількох з'єднань: окрім 2-го батальйону 30 омбр, працювали підрозділи 14 та 43 механізованих бригад, а також засоби 10-го АК. 

 Основну роботу з відволікання виконали бомбери Vampire, які зайшли на сусідні ділянки й перетягнули на себе увагу операторів. Росіяни збили один Vampire, тоді як евакуаційний "Heavy Shot Аюдаг-6" пролетів непоміченим. Перед цим дві доби оператори аналізували дані щодо засобів противника в районі виконання завдання, а спеціалісти 3-го АК допомогли налаштувати систему РЕБ на "Аюдагу" перед вильотом.

 У повітрі "Аюдаг-6" візуально супроводжував коптер Autel. Поруч чергував дрон Lucky Strike, готовий таранити ворожі розвідувальні чи ударні БПЛА. Коли ж борт із пораненим повертався назад, артилерія 10-го корпусу відкрила масований вогонь на подавлення по виявлених точках зльоту російських пілотів.

 На випадок поломки чи збиття дрона штаб підготував "план Б": розвідувальні групи та екіпажі НРК чатували поблизу визначених резервних точок аварійної посадки.

 **"Heavy Shot Аюдаг-6" тримав зв'язок через Starlink.** Висоту змінювали за рельєфом протягом усієї місії. Маршрути туди й назад розділили, щоб росіяни не вирахували курс відходу. У повітрі дрон пробув майже півтори години. Оператор говорив із пораненим через камеру з мікрофоном.

 Через дистанцію у 16 кілометрів та граничне навантаження під вагою людини борт не міг подолати весь маршрут без проміжного обслуговування. Для цього на напрямку завчасно розгорнули дві наземні групи.

 _Політ минув спокійно, я здебільшого роздивлявся місцевість. А коли приземлився, відчув безпеку і полегшення – скоро нарешті побачу свою родину,_ – розповідає евакуйований Костянтин "Маґура" Власенко

 Попри спокійну оцінку бійця, виліт виявив деталі, які важко було передбачити. Зокрема, пораненому не скинули захисні окуляри, що спричинило дискомфорт від потоку повітря з-під гвинтів та зустрічного вітру під час руху.