Світові ціни на зерно стрімко зростають: Україна й Росія посилюють удари по головній експортній інфраструктурі одна одної в Чорному та Азовському морях. Обидві країни змушені шукати альтернативні шляхи вивезення — і це в розпал жнив, [аналізує](https://kyivindependent.com/how-is-russia-ukraine-war-disrupting-global-grain-supply/) The Kyiv Independent

...

Росія та Україна є великими виробниками зерна, а основна частина їхнього експорту йде до країн Глобального Півдня через Чорне море. Цим шляхом проходить близько третини світових поставок.

Блокування портів у Чорному й Азовському морях — «величезна проблема» для світу, адже Росія є найбільшим експортером пшениці, сказала Kyiv Independent **Маша Белікова**, оглядачка зернового ринку агентства Fastmarkets Agricensus.

Україна теж один із найбільших виробників та експортерів сільгосппродукції — кукурудзи, пшениці, ячменю й соняшникової олії, які дають їй значну частину валютних надходжень.

В останні сезони на Україну припадало близько 6% світового експорту пшениці та 11% експорту кукурудзи. А до повномасштабного вторгнення вона забезпечувала 10% світового експорту пшениці, 15% кукурудзи й половину соняшникової олії.

У серпні світові ціни на продовольство сягнули найвищого рівня від листопада 2022-го. Світові ціни на пшеницю на 15% вищі, ніж рік тому, — ситуацію погіршила спекотна й суха погода в частині Європи.

Водночас у самій Росії, де зупинено майже всі великі зернові термінали, внутрішні ціни на пшеницю обвалилися значно нижче точки беззбитковості, що створює серйозні проблеми, сказав Kyiv Independent керівник зернової консалтингової компанії «Совекон» **Андрій Сізов.**

За літо обидві країни посилили удари по портах, терміналах і комерційних суднах — і змушені вивозити те, що можуть, суходолом і річками.

Росія цілить по українському агроекспорту від початку війни, підриваючи головне джерело валютних надходжень. Київ, своєю чергою, розширив кампанію ударів на російський зерновий експорт — паралельно з ударами по нафтогазовій галузі.

Росія перенаправляє частину зерна до своїх балтійських портів і терміналів у Латвії та Литві, але** їхня пропускна здатність покриває лише близько 10% обсягів, які зазвичай ідуть південними портами**. До того ж це додає 30–50 доларів витрат на тонну, з'їдаючи і без того скупий прибуток.

 Утім Латвія планує запровадити 300% мито на зерно з Росії та Білорусі, заявив 7 вересня прем'єр-міністр країни **Андріс Кульбергс**. А 10 вересня МЗС Естонії також повідомило, що не пропускатиме російське зерно через свої порти, а за потреби запровадить санкції для заборони такого транзиту.

За оцінками «Совекону», російський експорт пшениці в серпні обвалився на 56% — до 2 мільйонів тонн проти 4,5 мільйона роком раніше. У вересні експорт, як очікується, залишиться приблизно на тому самому рівні — проти 4,6 мільйона тонн торік.

Від середини липня українські удари змусили Росію закрити Азовське море для суден, а в серпні — зупинити три великі зернові термінали в Новоросійську.

За оцінкою Російського зернового союзу, потужності інших портів і сухопутних маршрутів здатні пропустити лише близько половини обсягів, що зазвичай ідуть через Азовське та Чорне моря. Водночас експорт суходолом і річками, за даними S&P Global, гальмують низький рівень води, вузькі місця в інфраструктурі та нові удари.

 На вихідних Саудівська Аравія вдалася до незвичного кроку й скасувала тендер на купівлю зерна через високі ціни, спричинені браком чорноморських поставок. Поки що покупці шукають інші джерела: **зріс попит на румунську, болгарську та іншу європейську пшеницю**, а також трохи більший інтерес до американського й австралійського зерна.

Оскільки невивезене зерно накопичується, Кремль призупиняє експортні мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу до кінця року.

Масштаб проблем у двох країн приблизно однаковий, але **російські аграрії увійшли в сезон у гіршій фінансовій формі **— через жорсткі експортні податки, що сягають 10–30% виторгу.

Попри складний початок жнив у Росії урожай уже на 10,5 мільйона тонн більший за торішній: станом на 4 вересня зібрано понад 110 мільйонів тонн зерна. Україна ж, за нещодавньою оцінкою Forbes Ukraine, може втратити понад 5 мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморський зерновий експорт залишатиметься заблокованим.

Керівник української воєнної розвідки **Олег Іващенко** чітко дав зрозуміти – українські удари в Чорному морі мають на меті зірвати російський зерновий експорт і посилити тиск на економіку Росії.

І хоча податкові надходження від зернової галузі невеликі порівняно з нафтою й газом, російський бюджет все більше напружується: доходи від вуглеводнів падають — навіть попри війну на Близькому сході, — а витрати зростають.